Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса. Майкл Кусумано

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в розробку операційної системи, яка б замінила Windows, хоча остання була на ринку лише декілька років. Перша Windows була фактично графічною оболонкою для DOS. Ґейтсу потрібна була нова версія (із часом вона отримала назву Windows NT), досить надійна в експлуатації, здатна задовольнити дедалі суворіші вимоги корпоративних клієнтів, а згодом і майбутніх споживачів. Щоб створити нову операційну систему з нуля, він найняв інженерів з великим досвідом роботи в компаніях на зразок DEC і AT amp;T. Microsoft вийшов з першою версією Windows NT для бізнесу 1993 року, та компанії знадобилося ще вісім років, щоб замінити стару кодову базу та представити на внутрішньому ринку операційну систему Windows XP, створену на базі програмного коду Windows NT.[68]

      Узгодження можливостей із потребами може також передбачати реконструкцію структури компанії та переорієнтацію на нову стратегію. Як згадував Рон Джонсон, одночасно з початком роботи над планшетом, топ-менеджери Apple міркували над тим, як реорганізувати компанію, щоб підтримати ідею «цифрового хабу», запропоновану Джобсом 2000 року. «Нам потрібен відділ програмного забезпечення. Нам потрібен відділ застосунків. Нам потрібен відділ пристроїв», – проголосив Джонсон, підбиваючи підсумки основних питань дискусії.[69] У результаті був створений відділ нових пристроїв, який зосередився на iPod, і новий відділ прикладного програмного забезпечення.[70]

      Але процес відраховування кроків назад для СЕО не має обмежуватися лише власною компанією. Щоб досягти успіху, стратегу потрібно раз у раз переконуватися, що ресурси та цілі інших компаній працюють на втілення його планів щодо задоволення споживача. Це особливо важливо для галузей платформ та бізнесу зі складними ланцюгами поставок. Навіть найпрозорливіших стратегів спіткає невдача, якщо вони не побачать межі можливостей не тільки власної компанії, але й компаній-постачальників і партнерів.

      Наприклад, Енді Ґроув ще на початку 1990-х, задовго до настання ери Skype, був абсолютно впевнений, що відеоконференції через ПК стануть наступним важливим кроком у розвитку телекомунікаційних технологій. Згодом система відеоконференцій під назвою ProShare, на яку Intel витратила сотні мільонів доларів, зазнала краху. Запитаєте, чому? Тому що в 1990-ті для відеоконференцій потрібні були коштовне апаратне забезпечення та складний, повільний, часто ненадійний телефонний зв’язок через ISDN.[71] Пет Гельсінґер, проектний менеджер ProShare, пояснював: «Поставити на ISDN було в корені неправильним рішенням». На довершення всього, навіть коли стало зрозуміло, що на ProShare чекає провал, «прагнення Ґроува створити нову категорію застосунків» завадило Гельсінґеру сказати: «Енді, це не спрацює».[72]

      Apple зазнала подібних труднощів на початку 2000-х. За свідченням Еві Теваняна, інженери компанії створювали схожі на iPad планшети вже 2002-го та 2003-го року.[73] Планшети, за його словами, були чудові: процесор, інтерфейс споживача, сенсорний екран – усе працювало належним чином. Але керівництво компанії СКАЧАТЬ