Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса. Майкл Кусумано
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса - Майкл Кусумано страница 12

СКАЧАТЬ інтерпретація – це те, що вирізняє справжнього генія бізнесу.

      Енді Ґроув у своїх прогнозах щодо Intel спирався на метод екстраполяції, відомий як «закон Мура». 1964 року Ґордон Мур – пізніше один зі співзасновників Intel – передбачив, що кількість транзисторів на нових моделях інтегральних схем буде подвоюватися кожні 18–24 місяці. Галузь працювала впродовж двох десятиліть відповідно до цього припущення, доки Ґроув чітко сформулював своє бачення майбутнього в кінці 1980-х. Тоді як інші мали закон Мура за черговий приклад прогресу інженерної справи, в інтерпретації Ґроува це була стратегія, покликана змінити структуру комп’ютерної індустрії. Ґроув доводив: якщо Intel і надалі керуватиметься законом Мура, конкурентам доведеться вкладати всі свої ресурси у виробництво мікросхем, або чипів. Це неминуче призвело б до руйнування системи вертикально інтегрованих компаній, яка панувала у цій сфері протягом десятиліть. На той час провідні комп’ютерні компанії, на чолі з IBM і Digital Equipment Corporation (DEC), виробляли все до найдрібнішого комплектувальних частин. Вони самі випускали напівпровідники, створювали своє «залізо», самі писали операційні системи й поширювали готову продукцію через власні відділи продажів. За декілька років до того, як це стало очевидним для всього світу, Ґроув передбачив зникнення такої моделі на користь горизонтальної інфраструктури бізнесу: чипи, апаратне забезпечення, операційні системи, застосунки, збут – на кожному рівні домінуватимуть лише декілька потужних компаній. Спираючись на цей прогноз, він спланував і спрямував діяльність Intel виключно на завоювання лідерських позицій у сегменті виробництва мікропроцесорів.

      Білл Ґейтс також у баченні майбутнього спирався на закономірності, описані Муром, але він сприйняв подвоєння комп’ютерної потужності за імпульс, що перетворить комп’ютерне «залізо» на звичайний товар, тоді як по-справжньому цінуватися в комп’ютерній індустрії буде програмне забезпечення. В інтерв’ю 1994 року він згадував, як розмірковував тоді:

      Коли потужність мікропроцесора подвоюється кожні два роки, складається враження, що потужність комп’ютера майже знецінилася. То навіщо, запитаєте ви, брати участь у бізнесі, який виробляє те, що майже нічого не коштує? Що ж тоді є дефіцитним і цінним ресурсом? Що це за продукт, який обмежує можливість отримати вигоду з цієї безмежної потужності комп’ютера? Програмне забезпечення.[33]

      Ця здогадка була революційною та пророчою, як і впевненість Ґейтса в тому, що настане день, коли на кожному столі в кожній домівці буде персональний комп’ютер, – цю думку він висловив ще 1975 року. Подібне прогнозував і Стів Джобс, щоправда, за рік чи навіть трохи пізніше, коли він разом зі Стівом Возняком 1976 року заснував Apple Computer. І Microsoft, і Apple з’явилися завдяки цьому передбаченню, тоді як галузеві світила переконували в безглуздості ідеї домашнього комп’ютера. Одного разу Ґордон Мур сказав нам, що в 1970-ті він не уявляв, як комп’ютер може бути корисним удома – хіба що на кухні для зберігання кулінарних рецептів. А 1977 року Кен Олсен, СКАЧАТЬ



<p>33</p>

Playboy Interview: Bill Gates // Playboy, July 1994. – P. 63.