.
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу - страница 13

Название:

Автор:

Издательство:

Жанр:

Серия:

isbn:

isbn:

СКАЧАТЬ все, а от книги мене по-справжньому цікавлять. Що іще залишається дівчині на периферії? Тільки книжка й рятувала від нудьги…

      У замилуванні Скарбек узяв Софійку за руки, жахнувся:

      – О, так ти тут замерзла… Я зараз розпалю камін.

      «Йому і на думку не спало гукнути слуг, – відзначила подумки Софія. Станіслав робив усе швидко і впевнено – жодного зайвого руху. – Як у нього виходить усе так вправно?» – Софійка вкотре помітила надзвичайну пластику його чітких рухів. За якусь мить у каміні спалахнули дрова.

      Обійняв її за талію й мало не заніс у фотель поблизу вогню. Його руки були сильні й гарячі. Вона чула гучне бамкання його серця й уривчасте дихання. Здається, він злякався за неї. Софійці стало смішно, адже нічогісінько не сталося… Байдуже! У її голові нуртувала лише одна думка: аби він якомога довше не відпускав…

      Та Станіслав схаменувся і звільнив дівчину з обіймів. Обережність не завадить, вирішив граф…

* * *

      Удома в Софійки піднялася температура. Та це не через падіння і з певністю не застуда. Так на неї подіяла близькість цього сильного чоловіка. Перший чоловік у житті дівчини, а іще такої «дикунки», як сама себе називала, це потрясіння набагато більше, аніж падіння з коня чи нежить.

      Софійку неможливо було розгледіти під двома пуховими перинами, що горою нависли над її чималим ліжком. Дівчина швидко зогрілася, і по тілу потекли струмки поту – годі було їй влежати під таким пресом пір’я, яке хоч і легеньке, та збите у дві перини придушило бідолашне дівчатко. Софійка виборсалась із височенного завалу й кинулася до вікна, аби хапнути бодай ковток свіжого повітря.

      Її самопочуття зіпсувалось. Батьки були не вельми задоволені з майбутнього зятя – серцеїда й казанови, як вони казали. Тому й зволікали з відповіддю, але час додав їм розсудливості: Скарбек надзвичайно багатий чоловік. Його підприємницька діяльність – відгодівля волів, постачання м’яса на ринки Галичини, включаючи Львів і Відень, давала величезний прибуток. На той час він став одним із найзаможніших магнатів Східної Галичини, що мав у власності три містечка і тридцять сім великих маєтків. Він отримав титул таємного радника, а в 1818 році – орден св. Стефана. Та й що могло стати на заваді об’єднанню двох графських родів – Скарбеків і Яблоновських? Бурхлива молодість Станіслава? За великим рахунком польська аристократія ніколи не вважала це надто великим гріхом. Та й тридцять п’ять років – пік статевої активності графа вже минув… З молоденькою жіночкою швидко заспокоїться. До того ж Скарбек, це було з усього видно, по-справжньому закоханий… Та з відповіддю, як це полюбляло гоноровите панство, не поспішали.

      Скарбек же молився на «віднайдений скарб», упивався її присутністю. Коли не бачив її день-два – місця собі не знаходив. Тратив розум. Такого з ним ніколи не було. Чари якісь абощо? Відганяв таку думку, бо не личила його високому стану. Вирішив боротися з узалежненням – витримував декілька днів без візитів в обійстя Яблоновських. Навмисне СКАЧАТЬ