Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в Спрінгфілді, Массачусетс; там сказано, що у розмовній мові чоловічий рід включає й жіночий. У «Законі про контракти» Гаґворта, п’яте видання, Чикаго, Іллінойс, 1978, на сторінці 1012 сказано…

      – Зачекай, – поспішно сказав Гаршоу, – проблема в англійській мові, а не в тобі. Чоловічі розмовні форми включають жіночі, коли ти говориш загалом – а не тоді, коли йдеться про конкретну особу. Дорказ завжди – «вона» чи «її», ніколи «він» чи «його». Запам’ятай це.

      – Я запам’ятаю.

      – Тобі краще запам’ятати це, або ти можеш спровокувати Дорказ довести, як сильно вона є жінкою, – Гаршоу задумливо примружився. – Джилл, хлопчина спить з тобою? Чи з однією з вас?

      Вона відверто вагалася, потім рішуче відповіла:

      – Наскільки мені відомо, Майк не спить узагалі.

      – Ти ухилилася від мого запитання.

      – Тоді, можливо, вам краще припустити, що я хотіла ухилитися від нього. Хоча зі мною він не спить.

      – Гм… Прокляття, мій інтерес – суто науковий. Проте ми досліджуємо дещо інше. Майку, чого ти ще сьогодні навчився?

      – Я навчився зав’язувати черевики двома способами. Перший спосіб гарний для того, щоб лягти. Інший – гарний для того, щоб іти. Ще я мав вивчити відмінювання: «я був, вона була, воно було, вони були, я буду, вона буде, вони будуть…»

      – Добре, цього достатньо. Що ще?

      Майк у захваті посміхнувся:

      – Вчора я вчився керувати трактором. Це радісно, радісно і прекрасно.

      – Що? – Джубал повернувся до Джилл. – Коли це сталося?

      – Вчора вдень, поки ви дрімали, Джубале. Все добре. Дюк був дуже обережний, щоб Майк не поранився.

      – Гм… Що ж, те, що він не поранився, очевидно. Майку, ти читав?

      – Так, Джубале.

      – Що?

      – Я читав, – Майк обережно перерахував, – ще три томи Енциклопедії: від «Меріб» до «Муше», від «Мушр» до «Озон», від «П» до «Планті». Ти казав не читати надто багато Енциклопедії за один раз, тож потім я зупинився. Тоді читав трагедію «Ромео і Джульєтта» видатного Вільяма Шекспіра. Потім читав «Memoirs of Jacques Casanova de Seingalt»[22] у перекладі на англійську Артура Мачена. Згодом прочитав «Мистецтво перехресного огляду» Френсіса Веллмана. Потім спробував ґрокнути все, що прочитав, – аж доки Джилл не сказала мені, що треба йти на сніданок.

      – І ти це ґрокнув?

      Сміт здавався занепокоєним.

      – Джубале, не знаю.

      – Щось непокоїть тебе, Майку?

      – Я не ґрокнув усієї повноти того, що прочитав. Ця історія, написана видатним Вільямом Шекспіром, – мені здалося, вона сповнена радості через смерть Ромео. Потім я її перечитав і зрозумів, що він від’єднався від тіла надто рано, – чи, принаймні, так я думав, коли ґрокнув. Чому?

      – Бо він був балакучим молодим ідіотом.

      – Перепрошую?

      – Я не знаю, Майку.

      Сміт обдумав це. Потім він промимрив щось марсіанською та додав:

      – Я просто яйце.

      – Що? Ти зазвичай так кажеш, СКАЧАТЬ