Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Джубал. – Я не говорив, що вечірка буде офіційною.

      – Але він повинен одягтися.

      – Навіщо? Для мене немає значення, чи твоя дитина гола, чи вбрана у вовняне пальто. До того ж сьогодні тепло. Приведи його сюди.

      – Будь ласка, Джубале. Він повинен навчитися правильно поводитися. Я так стараюся, щоб навчити його.

      – Пфф! Ти намагаєшся нав’язати йому свою власну вузько направлену мораль середнього класу з територій Біблійного поясу[20]. Не думай, що я цього не бачу.

      – Неправда! Я не маю жодного стосунку до його моралі; я просто навчаю його необхідних звичаїв.

      – Звичаї, мораль – чи є якась різниця? Жінко, ти розумієш, що робиш? Тут, волею Бога чи випадку, ми маємо особистість, не зіпсуту психічними заборонами нашого племені, а ти хочеш перетворити його на карбовану копію кожного четвертого конформіста на цій заляканій землі! Чому б тобі не довести це до кінця? Дай йому портфель і змусь носити його, куди б він не йшов; примусь його відчувати сором, якщо він й досі не знає, що це таке.

      – Я не роблю нічого такого! Я просто намагаюся вберегти його від неприємностей. Це для його ж добра.

      Джубал гмикнув.

      – Цим вони виправдовуються перед котом за мить до операції.

      – О! – Джилл зупинилася; потім продовжила, полічивши до десяти, офіційно і холодно: – Це ваш будинок, докторе Гаршоу, і ми – ваші боржники. Якщо дозволите, я зараз же сходжу за Майклом. – Вона встала, щоб вийти.

      – Зачекай, Джилл.

      – Сер?

      – Сядь – і, заради Бога, не намагайся бути такою ж норовливою, як я: у тебе немає моїх років практики. А зараз дозволь мені дещо тобі пояснити: ти не в боргу переді мною. І не можеш бути моєю боржницею. Це неможливо, тому що я ніколи не роблю того, чого не хочу. Як і будь-хто, але я завжди цього дотримуюся. Тож не вигадуй борг, якого не існує, – бо, навіть не помітивши цього, ти почнеш відчувати вдячність. А це – перший крок до цілковитої моральної деградації. Ґрокнула? Чи ні?

      Джилл прикусила губу, а потім посміхнулася:

      – Не впевнена, що знаю, що означає «ґрокати».

      – Я теж. Але маю намір вчитися у Майка, поки можу. Проте я говорив абсолютно серйозно. «Вдячність» – це евфемізм образи. Я не зважаю на образи більшості людей, але мені неприємно чути таке від гарненьких юних дівчаток.

      – Годі вам, Джубале. Я не ображаюся на вас, бо це безглуздо.

      – Сподіваюся, що ні… Але точно ображатимешся, якщо не викинеш з голови помилкове враження, що ти переді мною в боргу. Японці мають п’ять різних способів говорити «дякую», і кожен із них літературно перекладається як образа різного ступеню. Якби ж англійська мала таку ж вроджену чесність! Натомість англійською можна точно визначити сентиментальність, яку нервова система нормальної людини сприйняти просто не здатна. Ось «вдячність», наприклад.

      – Джубале, ви старий цинік. Я вдячна вам – і надалі теж буду вдячна.

      – А ти – сентиментальна маленька дівчинка. І це перетворює нас на СКАЧАТЬ