Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Чужинець на чужій землі - Роберт Гайнлайн страница 28

Название: Чужинець на чужій землі

Автор: Роберт Гайнлайн

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Научная фантастика

Серия:

isbn: 978-617-12-0090-6, 978-5-699-70900-7, 9786171219236

isbn:

СКАЧАТЬ хочу побачити його на власні очі та запитати це в нього особисто.

      Натовп у приймальні притих. Кожен присутній нашорошив вуха, щоб почути суперечку. Берквіст коротко глянув на Справедливого Свідка, потім опанував себе і, посміхаючись, сказав:

      – Бене, можливо, ти отримаєш своє інтерв’ю – так само як і судовий позов. Зачекай хвилинку.

      Він зник у внутрішньому кабінеті, але досить швидко повернувся.

      – Я про все домовився, – втомлено сказав він, – лише Бог святий знає чому. Ти на це не заслуговуєш, Бене. Ходи зі мною. Лише ти. Марку, вибач, але ми не можемо впустити цілий натовп людей, все-таки Сміт хворий.

      – Ні, – сказав Кекстон.

      – Що?

      – Усі ми троє, або ніхто з нас. Обирай.

      – Бене, не будь смішним: тобі дали дуже важливий привілей. Скажу тобі ось що: Марк може піти з нами, але чекатиме за дверима. Але він тобі точно не знадобиться.

      Берквіст глянув на Кавендіша. Справедливий свідок, здавалося, нічого не чув.

      – Можливо, й ні. Але я заплатив йому, щоб він був зі мною. У своїй вечірній статті я зазначу, що правління відмовилось дозволити Справедливому Свідку побачити Людину з Марса.

      Берквіст знизав плечима.

      – У такому разі ходімо. Бене, сподіваюся, що репутація наклепника знищить тебе.

      З огляду на вік Кавендіша замість стрибків у трубі вони скористалися ліфтом для пацієнтів. Потім за допомогою рухомої доріжки подолали значну відстань повз лабораторії, кімнати терапії, солярії та безліч палат. Вони зупинилися лише раз – біля охоронця, який перед тим, як впустити їх, комусь зателефонував; нарешті зайшли до кімнати спостереження за фізичними показниками хворих, що перебувають у критичному стані.

      – Це лікар Теннер, – оголосив Берквіст.

      – Лікарю, це містер Кекстон та містер Фрізбі. – Він, звісно ж, не відрекомендував Кавендіша.

      Теннер здавався схвильованим.

      – Джентльмени, я роблю це всупереч своїм рекомендаціям, тому що на цьому наполіг директор. Мушу вас про дещо попередити. Не робіть і не кажіть нічого, що може схвилювати пацієнта. Він у надзвичайно нервовому стані і дуже легко впадає у стан патологічного виходу – транс, якщо можна це так назвати.

      – Епілепсія? – запитав Бен.

      – Профану дуже легко помилитися. Це більше схоже на оціпеніння. Але не цитуйте мене: для цього випадку не існує жодних клінічних прецедентів.

      – Ви спеціаліст, лікарю? Можливо, психіатр?

      Теннер глянув на Берквіста.

      – Так, – погодився він.

      – Де навчались?

      Беркіст промовив:

      – Послухай, Бене, погляньмо на пацієнта та покінчімо з цим. Ти можеш опитати лікаря Теннера пізніше.

      – Добре.

      Теннер глянув на свої прилади та графіки, потім клацнув вимикачем та пильно вдивився у «Нишпорку Тома». Він встав з-за столу, відімкнув двері та, приклавши СКАЧАТЬ