Люби ближнього твого. Еріх Марія Ремарк
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Люби ближнього твого - Еріх Марія Ремарк страница 10
Название: Люби ближнього твого
Автор: Еріх Марія Ремарк
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная классика
isbn: 978-966-14-9589-9, 978-966-14-9588-2, 978-966-14-9125-9, 978-3-462-02687-0, 978-966-14-9587-5, 978-966-14-9585-1
isbn:
– А ти знаєш, де його шукати?
– Ні.
– Скільки в тебе грошей?
– Дванадцять шилінгів.
Штайнер пошукав у піджаку.
– Ось тобі ще трохи. Щоб вистачило до Праги.
Керн нерішуче глянув на нього.
– Бери, бери, – сказав Штайнер. – Я маю ще, з мене вистачить.
Він показав кілька папірців. У сутінку під деревом не можна було розгледіти, що то за банкноти. Керн трохи повагався, потім узяв гроші.
– Дякую…
Штайнер не відповів. Він курив. Сигарета розгорялася за кожною затяжкою й освітлювала затінене обличчя.
– А чого, власне, ти тут поневіряєшся? – несміливо спитав Керн. – Ти ж не єврей!
Штайнер відповів не зразу.
– Ні, я не єврей, – озвався він нарешті. У кущах позад них щось шелеснуло. Керн підхопився.
– Заєць або кріль, – сказав Штайнер. Потім обернувся до Керна. – Слухай, синку. Як прийде коли-небудь хвилина зневіри, згадай те, що я тобі зараз скажу. Ти вирвався звідти, і батько твій, і мати. І я теж вирвався. Але дружина моя в Німеччині. І я нічого не знаю про неї.
У кущах зашелестіло знову. Штайнер погасив сигарету й сперся спиною на стовбур бука. Знявся вітрець. Місяць висів над обрієм – крейдяно-білий і байдужий, як тієї останньої ночі…
Після втечі з концтабору Штайнер цілий тиждень переховувався в одного товариша. Він сидів у замкненій мансардочці, готовий тікати через дах, ледве почує якийсь підозрілий звук. Уночі товариш приносив йому хліб, консерви, воду в пляшках. На другу ніч він приніс і кілька книжок. Штайнер читав і перечитував їх цілими днями, щоб якось розвіятись. Ні світити світло, ні курити він не міг. Вони з товаришем боялися розмовляти навіть пошепки: дівчата-служниці, які спали за стіною, могли почути й викрити їх.
– Марія знає? – першої ж ночі спитав Штайнер.
– Ні. За вашим домом стежать.
– Їй нічого не зробили?
Товариш похитав головою й пішов.
Штайнер щоразу питав його про це. На четверту ніч товариш приніс нарешті звістку, що бачив її. Вона вже знає, де Штайнер: він примудрився шепнути їй. Завтра він знову зустрінеться з нею. На ринку, в натовпі.
Другого дня Штайнер з ранку до вечора писав листа, якого товариш мав нишком передати дружині. А ввечері він порвав того листа. Адже ж за нею, можливо, стежать. І з тої ж причини він уночі попросив товариша більше не зустрічатися з Марією.
Ще три дні просидів Штайнер у мансарді. Нарешті товариш приніс йому гроші, квиток на поїзд і одяг. Штайнер підстригся й вибілив волосся перекисом водню. Потім зголив вуса. А перед обідом вийшов із дому в комбінезоні, з монтерською скринькою в руці. Він мусив негайно ж залишити місто, СКАЧАТЬ