СКАЧАТЬ
До цієї халепи доточилися ще нові прикрощі й нові вороги. Гібелліни Ломбардії настільки стурбувалися появою Карла в Тоскані, що Галеаццо Вісконті та інші ломбардські тирани золотом і обіцянками залучили до Італії Людовіка Баварського, обраного всупереч волі папи цісарем. Він вдерся в Ломбардію, звідти рушив на Тоскану, де з підмогою Каструччо захопив Пізу (1327), а звідти, награбувавши золота, пішов на Рим. З цього приводу Карл, бою чись за свої володіння, покинув Флоренцію, залишивши там свого намісника месера Філіппо да Саджінето. Каст руччо після відступу цісаря захопив Пізу, але втратив Пістойю, яку в нього відбили флорентійці, змовившись з пістойцями. Каструччо отаборився під цим містом і облягав його з такою звагою і завзяттям, що флорентійці, хоч як старалися допомогти Пістойї, нападаючи то на обложників, то на володіння Каструччо, не здолали ні силою, ні хитрощами змусити його зректися задуманого, так люто поривався він покарати пістойців і взяти гору над флорентійцями. Пістойя мусила визнати його зверхність, але ця звитяга стала для нього такою ж славетною, як і пла чевною, бо, повернувшись до Лукки, він невдовзі помер (1328). А що фортуна рідко вщедряє благом чи вражає безголов’ям, не доточивши і нового блага, і нового безголов’я, то так і сталося, що в Неаполі тоді ж таки сконав Карл, дук Калабрії і синьйор Флоренції. Отож флорентійці неждано-негадано майже водночас спекалися і зверхності одного, і остраху перед другим. Визволившись, вони взялися реформувати місто: скасували всю систему колишніх рад, а натомість запровадили дві нові ради, першу в складі трьохсот самих пополанів і другу в складі двохсот п’ятдесяти і грандів, і пополанів. Перша дістала назву Ради народу, друга – Ради комуни.
XXXI
Цісар, прибувши до Рима, поставив там антипапу і вжив чимало заходів, спрямованих проти Церкви; багато з них він здійснив, але багато було й безуспішних. Зрештою він поїхав з Вічного міста, як непишний, і повернувся до Пізи (1329), де вісімсот німецьких верхівців, чи то чимось невдоволені, чи то позбавлені заслуженини, обурилися проти нього й укріпилися на Монтек'яро над Черульйо. Останні, як тільки цісар подався з Пізи в Ломбардію, захопили Лукку і вигнали звідти Франческо Кастракані, залишеного там імператором. Розраховуючи нажитися на цій здобичі, вони запропонували флорентійцям купити це місто за вісімдесят тисяч флоринів, у чому вони за порадою месера Сімоне делла Този дістали відмову. Така постанова була б для нашого міста дуже корисна, якби флорентійці її дотримувалися, та незабаром їхній настрій змінився, що й спричинило чимало лиха. Бо коли це місто можна було дістати мирним робом і за вельми вигідну ціну, вони від цього відмовилися, а коли їм його захотілося і вони ладні були брязнути капшуком, було вже пізно. Це й стало підставою того, що Флоренція ще раз змінила свій устрій на величезну шкоду собі. Коли флорентійці відмовилися купити Лукку, її придбав за тридцять тисяч дукатів генуезець Герардіно Спінолі. Як правило, люди не дуже беруть те, що їм дається легко,
СКАЧАТЬ