Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18. Валентин Красногоров

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ПРОКОПІВНА. Í батько, звичайно, уже…

      СВІТЛАНА.. (Тихо.) Так.

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. (Скрегонувши зубами.) Треба було мені самій їхати. Вже я б йому показала, як зігріваються.

      НАДЯ. Але чому ж Гриша до тебе в машину не сів?

      СВІТЛАНА.. Він хотів, але батько його утримав. Ну, í друзі, звичайно. «Зараз, мовляв, вип'ємо останній раз за нареченого та наречену, розплатимося – í в дорогу. А ти, Свєта, їдь, скажи, через п'ять хвилин будемо. А то ще й тебе переженемо».

      АЛЛА. Але вони дійсно збиралися їхати?

      СВІТЛАНА.. Авжеж. Í офіціантку підкликали, рахунок попросили.

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. Піди, почергуй біля входу. Як приїдуть, відразу бігом сюди.

      Світлана виходить.

      НАДЯ. Ну що ж, почекаємо ще трошки.

      ВІРА. (Зриваючись.) Я не розумію… Над тобою знущаються, а ти спокійно – «почекаємо трошки».

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. Навіщо даремно говорите? Хто над нею знущається?

      ВІРА. Ви! Ви з вашим синочком!

      НАДЯ. Віра…

      ВІРА. Що «Віра», що «Віра»? Нічого собі наречений – застряє у кожного шинку!

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. Люди замерзли, зайшли на хвилинку зігрітися. Що такого?

      ВІРА. Зігрітися í тут можна. Просто не терпілося з пляшкою поцілуватися. Видно, солодше, ніж з нареченою.

      БАБУСЯ.. Любі мої, хіба не можна по-доброму? Весілля ж!

      ВІРА. У тому-то й річ, бабуся, що немає весілля, ні! Молодий-то – тю-тю!

      Входить Наречена, в білій сукні та фаті. Всі здивовано дивляться на неї.

      Наречена. Пробачте, ви – Надя?

      НАДЯ. Так.

      Наречена. Вас кличе наречений.

      НАДЯ. (Спалахнувши радістю.) Де він?

      Наречена. Унизу, на сходах. (Зітхнувши.) Який він у вас гарний!

      Надя стрімко виходить. Наречена слідує за нею. Незручне мовчання.

      Перша Гостя. Прямо кіно.

      Друга Гостя. Дівчата завтра впадуть.

      МАРІЯ МИКОЛАЇВНА. (Вірі.) Чесно кажучи, я сподівалася, що він вже не приїде.

      ВІРА. Треба щось робити. Терміново.

      МАРІЯ МИКОЛАЇВНА. Що?

      Намагаючись ні на кого не дивитися, повертається НАДЯ. Зупинившись біля дзеркала, вона довго й надто старанно поправляє фату.

      ВІРА. Ну, що там?

      НАДЯ. (Зневажливо.) Нічого. Дівчина, видно, щось наплутала.

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. (Скрушно.) Ось тобі на!

      МАРІЯ МИКОЛАЇВНА. (Вірі.) Яке щастя!

      АЛЛА. (Підійшовши до Наді, тихо.) Валентин?

      Надя киває.

      Про що говорили?

      НАДЯ. Все про те ж.

      Входять ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА. í ОЛЕНА.

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Ось, привела вам майбутню наречену. Звуть Оленою. Хоче подивитися, як відбувається церемонія. Ви вже її не ображайте. (Олені.) А ти дивись, сиди тихо.

      ВІРА. Ви б краще привели нам нареченого. СКАЧАТЬ