Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18. Валентин Красногоров

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Все одно ми би не стали реєструватися без його друзів.

      МАРІЯ МИКОЛАЇВНА. Ну добре. П'ятнадцять хвилин я почекаю. Але ні секундою більше.

      Демонстративно подивившись на годинник, вмощується в крісло, всім своїм виглядом показуючи, що вона «чекає». Інші гості теж розташовуються хто де, гортаючи журнали, шепочучи, походжаючи í т. п. Їх пози í жести передають томливе í нервове очікування.

      Перша гостя. (Другій, тихо.) Звідки у Гришка оркестр?

      ДРУГА ГОСТЯ. Тут взагалі справа темна. Мені сказали, що він одружується на Галці з третьої житлової контори, а цю Надею звуть.

      Перша гостя. Ну, історія звичайна. Вчора Галя, сьогодні НАДЯ.

      ДРУГА ГОСТЯ. А може, обставини примусили?

      Перша гостя. Які ще обставини?

      ДРУГА ГОСТЯ. Ніби не знаєш. Зробив невістоньці подаруночок. До весілля.

      Перша гостя. По ній не помітно.

      ДРУГА ГОСТЯ. Може, рано ще.

      Перша гостя. Ох вже ці подаруночки. Фарбували ми недавно спортзал нітролаком, í Зойку раптом нудити стало. Ну, поклали її на ватник, викликали лікаря, самі фарбуємо, а вона голосить: «Ой, дівчатка, влипла, тільки не знаю від кого: від Мишка або від Миколая». А лікар приїхав, – виявилося від нітролаку: отруїлася.

      ДРУГА ГОСТЯ. А ми недавно фарбували епоксидкою, так теж ледве живі залишилися. Хитало, як п'яних, а тіло у пухирях. Так всі здібності втратиш.

      Перша гостя. Хоч заплатили?

      ДРУГА ГОСТЯ. Як же, дочекаєшся від них.

      Перша гостя. А весілля – чула? – з оркестром буде. Шикарно.

      ДРУГА ГОСТЯ. Як думаєш, запросять?

      Перша гостя. Повинні. Знала б, інші туфлі наділа. У мене для танців, бачила, такі срібні.

      АНТОНІНА ПРОКОПІВНА. (Тихо, Світі.) Хто ці кралі?

      СВІТЛАНА.. Перший раз бачу. Напевно, Наді приятельки.

      Входить ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА..

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Надя, де ваш наречений?

      НАДЯ. (Винувато.) Зараз буде. Розумієте, неполадки з автобусом… (Знизивши голос.) Скажіть, а буває, що хтось не приходить на своє одруження?

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Скільки завгодно. То обидва не з'являються, то жених, то наречена. Частіше, звичайно, наречений. (Схаменувшись.) Але ваш-то обов'язково прийде. (Поспішає до свого кабінету й одразу натискає клавішу переговорного пристрою. Марія Миколаївна слідує за нею.) Раю!

      ГОЛОС. Так?

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Став на килим тридцять п'яту.

      ГОЛОС. А Корнілова í Черних?

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Пропускаємо.

      ГОЛОС. Зовсім?

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… Поки.

      МАРІЯ МИКОЛАЇВНА. (Увійшла.) Можна? У мене до вас прохання… Дуже важливе…

      ЗІНАЇДА ЗІНОВІЇВНА… (Зітхає, передбачаючи неприємну розмову.) Сідайте. Поп'ємо спочатку чайку, а потім вже й про справу. СКАЧАТЬ