Відверто про Клавдію. Дэниел Киз

Чтение книги онлайн.

      – Так.

      – Ви приїхали сюди добровільно, щоб поговорити з нами про цю справу?

      – Я приїхала? – перепитала вона.

      – Хто-небудь примушував вас їхати сюди?

      – Ні.

      – Ви стверджували, що маєте інформацію, яку нам варто було б знати у зв’язку з убивствами в Маккена?

      – Так.

      – Нічого, якщо я називатиму вас Лавді?

      – Це чудово.

      – Лавді, зважаючи на те, що ми говоримо про дуже серйозний злочин, закон зобов’язує мене пояснити ваші права. Ви вмієте читати й писати?

      Жінка взяла картку, яку їй подав детектив, і за його вказівкою стала читати вголос. Дійшовши до слів «Я ознайомилася з вищенаведеним положенням про свої права. Я розумію, у чому полягають мої права», вона сказала:

      – Насправді я нічого не розумію. Я така збентежена й розгублена.

      – Дайте мені цю картку, – мовив Чемп.

      Рядок за рядком він розібрав із нею пам’ятку про права, щоразу питаючи, чи їй зрозуміло, і вона відповідала, що так. Та коли він дійшов до слів «Я розумію, у чому полягають мої права», жінка заперечила:

      – Не зовсім.

      – Які у вас питання щодо них? – стримуючи нетерпіння, спитав він.

      – Боюся, вони дізнаються, що я на них донесла. Я хочу захисту. Хочу бути впевнена, що все, що я скажу, не обернеться проти мене.

      Чемп спитав:

      – Ви маєте на увазі Роберта Новатні й Діно Політіса?

      – Саме так, – відповіла вона. – Я б хотіла, щоби Діно й Боббі думали, що ви дізналися про це з іншого джерела.

      – Лавді, ви кажете про інший аспект розслідування як про протилежне розумінню власних прав. Щойно дізнавшись усе, що ви хочете нам розповісти, ми скажемо, як можна звести вашу участь до мінімуму – якщо це можливо. Цього я не знаю, доки не знаю всього, що ви хочете мені повідомити.

      – Гаразд.

      Майже годину вони розбирали все заново. Нарешті Чемп зробив паузу й повільно промовив:

      – Це ваші конституційні права. Тепер ви їх розумієте?

      – Так, – відказала Клавдія.

      Чемп попросив її визнати цей факт, зазначивши час – 14:35 – і дату.

      – Сьогодні чотирнадцяте березня, – нагадав він.

      – Я не можу навіть писати, – зізналася вона. – Від цих ліків я геть ні на що не годжуся. Третє… чотирнадцяте… який зараз рік?

      – Тисяча дев’ятсот сімдесят восьмий, – підказав детектив.

      – Можна мені води?

      – Звісно. Може, хочете філіжанку кави?

      – Будь ласка. Ці ліки мають кілька шкідливих побічних ефектів. Відчуваєш зневоднення.

      Поставивши кілька запитань про її минуле, Чемп зазначив, що його першочергова мета – дізнатися, що їй відомо про вбивства в Маккена.

      – Ви СКАЧАТЬ