Мій друг Франц Йосиф. Петро Лущик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Карл Людвіг так і застиг із піднесеною до рота чашкою. Минуло декілька довгих секунд, поки він опам’ятався і поставив чашку на столик. Ерцгерцог довго дивився на мене, вирішуючи, чи не надумав я жартувати з ним, але жартувати я і не збирався, у чому мій співрозмовник переконався, прочитавши це на моєму обличчі.

      – Тому ваш брат, особливо нікому не довіряючи, і відправив мене інкогніто перевірити, наскільки обґрунтовані такі підозри, – говорив я. – І по можливості я маю зробити все, щоб відвести від вашого брата небезпеку.

      – Звідки такі відомості? – зацікавився вражений почутим Карл Людвіг.

      – З Генерального штабу. У них свої джерела інформації. Сумніватися у цьому причин немає.

      Судячи з вигляду ерцгерцога, ця звістка стала для нього неприємною несподіванкою. Він підійшов до вікна, довго дивився на вулицю. Не озираючись, запитав:

      – Хто іще про це знає?

      – Його цісарська величність, ви, я, міністр-президент фон Буоль-Шауенштейн, який і попередив вашого брата, і той невідомий, від кого отримали інформацію. Можливо, іще один-два.

      – Ти не говорив про це наміснику цісаря Аґенору Ґолуховському?

      – Про це у Лембергу не відомо нікому, – запевнив я.

      – Чому?

      – Бо нам відомо про приблизний час і приблизне місце, але нічого не відомо про того, хто це зробить. Чим менше знатимуть про те, що знаємо ми, тим легше буде виявити, хто за цим усім стоїть. Для пана Ґолуховського я прибув, щоб переконатися у тому, що він усе робить для зустрічі найсвітлішого цісаря. На зустрічі в ратуші я переконався, що і намісник, і бургомістр зробили все від них залежне. Урочистості, охорона від натовпу, навіть війська готові до малоймовірних заворушень.

      – Тож у чому проблема? – запитав Карл Людвіг.

      – Ті, хто має намір здійснити задумане, не будуть використовувати шляхи, очевидні для охорони. Вони придумають щось інше.

      – Я так розумію, Франц не відмовиться від відвідин Лемберга.

      – Ви правильно розумієте. Ваш брат не боїться небезпеки.

      Карл Людвіг відірвався від споглядання вікна і повернувся до столика. Каву пити не став: любив гарячу, а вона вже почала вистигати.

      – І що тобі вдалося дізнатися? – поцікавився він.

      – За півдня? – перепитав я. – Ваша імператорська величносте! Я лише встиг оговтатися від жахливої дороги, годинку відпочити і відвідати ратушу, де представив наміснику і бургомістру свої повноваження. Та й то лише ті, про які їм належить знати. Чесно кажучи, ми з вашим братом сподіваємося, що вам відома обстановка в місті й ви допоможете нам.

      – Обстановка мені справді відома, але не більше. Я так розумію, що тобі хочеться дізнатися, хто бажає смерті моєму братові.

      – Це було б ідеально, – зізнався я.

      – Так от, готуйся почути неприємне. Багато хто.

      Почуте мене здивувало.

      – Як?

      – Не віриш? Тоді слухай. По-перше, русини. Або українці, СКАЧАТЬ