Рослини. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

      Мікроскопічні водорості становлять велику частину так званого планктону – сукупності дрібнесеньких водоростей, бактерій, молюсків, ракоподібних, які не в змозі протистояти течіям і рухаються за хвилями. Та частина планктону, що складається з рослинних організмів, називається фітопланктоном.

      Мікроскопічні водорості розмножуються із шаленою швидкістю. Одна особина протягом лише одного місяця може «народити» сто мільйонів подібних собі. Втім, їх дуже швидко поїдають. Смакує фітопланктон навіть таким велетням, як кити.

      Особливо пишно планктон розвивається навесні, коли рослини отримують більше світла і мінеральних речовин. І тоді моря та водосховища набувають зеленого, синього, жовтого, червоного забарвлення. В цей час в одному літрі води можна нарахувати кілька мільйонів мікроскопічних водоростей. Скупчення планктону викликає не тільки «цвітіння», а й світіння моря – мікроскопічна водорість перідінея накопичує у своєму організмі фосфор.

      Найбільше у фітопланктоні міститься діатомових водоростей. З ними ви вже познайомилися в главі «Мільйони років до нашої ери».

      У прісних водоймищах дуже розповсюджена хлорела, яка забарвлює воду в зелений колір. Якщо під час «цвітіння» уважно придивитися до води там, де її просвічують сонячні промені, можна побачити тисячі маленьких зелених пилинок. Це і є хлорела. Весь її організм складається з однієї клітини діаметром від 3до 6 мікронів. Добре роздивитися її можна тільки під мікроскопом.

      Одноклітинні водорості є дуже стійкими до температурних змін. Вони можуть існувати в Арктиці і поблизу підводних вулканів, де вода кипить від гарячих потоків лави, і навіть у гейзерах, де температура сягає 90° за Цельсієм. Одного разу французький вчений Поль Беккерель помістив водорості у рідке повітря, температура якого наближалася до мінус 190° за шкалою Цельсія. Через шість років він зігрів водорості, і вони почали розмножуватися.

      Як будь-яка клітина живого світу, вона має протоплазму, в якій існують специфічні утворення – хроматофори, що містять зелений пігмент хлорофіл. Усередині материнської клітини утворюється кілька дочірніх клітин, що схожі на дорослі. Ці маленькі клітиночки за сприятливих умов швидко ростуть, розривають материнський організм і виходять назовні. Таким чином, кожна нова особина починає самостійне життя, а через певний час у ній теж утворюються нові клітини.

      У деяких країнах хлорелу, що багата на жири, білки та вуглеводи, використовують для годівлі худоби. Нею також годують рибу у штучних умовах. При цьому продуктивність худоби збільшується на 40 %, а вага риби – на 30 %. А на одній з київських птахофабрик, де у 70-ті роки минулого століття курчатам щоденно давали по 1г сухої хлорели, їх вага була на 10% більшою за вагу курчат, які отримували звичайний корм. Дорослі ж курки, які споживали по 5 г водорості, стали давати більше яєць з підвищеною кількістю жиру.

      А ось іще одна цікава мікроскопічна водорість – гематокок. З нею пов’язані легенди про «криваві» СКАЧАТЬ