Остання справа полковника Принципа. Сергій Постоловський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Остання справа полковника Принципа - Сергій Постоловський страница 9

СКАЧАТЬ вже не раз в той день.

      – Не виключаю такої можливості. Нам конче необхідно знати, які в нього були повноваження й цілі. Але окрім «американського варіанту», право на життя мають і російський, і китайський, і кримінальний,а також ф якась банальна життєва історія з продовженням. Римах – особистість колоритна. Якщо його й вбили, то кіллером мала бути людина досить сильна, смілива і поважна, аби брати на себе відповідальність за ліквідацію зятя Гібса Шлеу, – полковник не помітив, як почав ходити залою. Він кивав головою в такт своїм крокам, підшукуючи потрібні слова, аби сказати не більше, і не менше.

      – Схема викрадення Римаха – класична, – продовжував Принцип.

      – Такі схеми неодноразово практикувались ізраїльтянами, росіянами, британцями, американцями… Головне завдання – нав’язати громадськості думку про невинну жертву і жорстоку, підступну та цинічну владу, яка розправляється з залишками демократії у державі. Головний акцент робиться на інформаційну атаку та психологічний тиск. Результат – брудна пляма на міжнародному іміджі країни, і, вже як похідна

      – втрата усіх контрактів з цивілізованим світом. Зі Сходу, в свою чергу, тисне Москва. З Заходу – Брюссель і Вашингтон, з азійськими ринками у нас і так завжди чомусь виникали проблеми. З’являються питання. По-перше, де брати гроші, коли скоро вже осінь? По-друге, як проводити вибори до парламенту в умовах повного падіння рейтингів та активізації прозахідних сил і настроїв? І, по-третє, чим все закінчиться, якщо Семюеля Римаха знайдуть мертвим десь у багажнику якогось авто, чи замурованим в стіну на глухому українському хуторі?

      Його останні слова ще довго віддавалися липкою луною у просторій залі для засідань. Перспективи знайти Римаха мертвим присутні відверто боялися, сподіваючись… невідомо на що.

      – Що скаже нам контррозвідка? – звернувся Принцип до генерала Шульжука.

      – А особливо й сказати нічого. Працюємо. До Одеси Римах їздив у справах приватних. Ставити пам’ятник на могилу діда.

      – Брехня! Пам’ятник поставили два місяці тому.

      – Звідки ви знаєте? – скептично запитав полковника Шульжук.

      – Я ж вам вже казав, що слідкував за Римахом, – втомлено відповів Принцип. – Мої люди все перевірили. Пам’ятник стоїть там, де і має бути. Інше питання, що його потрібно якомога швидше обстежити. Може щось і залишив нам Семюель на згадку про себе. А у фонді були, Олександре Федоровичу? – запитав полковник генерала Шульжука.

      – Були. Директор на відпочинку. За все керівництво – його неприємний заступник, який звинуватив нас у бездарності та халатності. Став навіть погрожувати. Але від нього ми дізналися, що Римаха не бачили у фонді більше тижня. Після Одеси він мав наміри летіти до Варшави. Там якийсь черговий конгрес обездолених організовують.

      – Якщо його вкрали, то можна припустити, що у Варшаві Семюель Римах мав дещо зробити. Наприклад, зустрітися з кимось чи передати таке, що не можна СКАЧАТЬ