Білі зуби. Зеді Сміт
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Білі зуби - Зеді Сміт страница 29

Название: Білі зуби

Автор: Зеді Сміт

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Зарубежная образовательная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-3767-4, 978-0-241-13997-X, 973-617-12-3360-7, 978-617-12-3766-7

isbn:

СКАЧАТЬ він же мав якийсь стосунок до отих твоїх частин тіла чи ти зачала непорочно?

      – Як грубо, – сказала Алсана Кларі з істинно британською пихою, – вона вже надто доросла, аби бути такою безкультурною, хоча й замолода, щоби краще розбиратися в таких речах.

      Й тоді Алсана і Клара, неначе віддзеркалюючи одна одну, що трапляється, коли люди переживають однаковий стан, обидві водночас поклали руки собі на животи.

      Ніна поспішила виправдатися:

      – Да… ну, ладно… А як ви їх назвати думаєте? Є вже якісь ідеї?

      – Меена і Малана, якщо народяться дівчатка, – рішуче озвалася Алсана, – а як хлопці, то будуть Маджід і Міллат. М – добра буква, сильна. Махатма, Магомет, отой кумедний містер Моркамб з «Моркамб і Вайз» – це буква, якій можна довіряти.

      Однак Клара була більш обережною, бо давати ім’я видавалося їй неабиякою відповідальністю, божественним завданням, котре лягає на плечі простих смертних.

      – Якщо це буде дівчинка, то мені, думаю, пудобається Айрі. Це на нашій гувірці означає окей, спукійно, мирно, розумієте?

      Алсана вжахнулася до того, як вона закінчила речення:

      – Окей? Це ім’я для дитини? Може, ти ще назвеш її Не хочете солі чи перцю?або Яка в нас гарна погода!

      – …а Арчі хоче назвати Сарою. Ну, проти Сари нема шо усубливо заперечувати, ну але і нема чуто тоже тішитися. Я думаю, шо якби з мене була добра жінка для Авраама…

      – Ібрагіма, – не стільки з коранічного педантизму, скільки інстинктивно поправила Алсана, – він народжував дітей, навіть коли йому було сто років, бо ж на то була воля Аллаха.

      Ніна встряла в розмову, не даючи їй повернути в небажане русло:

      – Мені подобається Айрі. Прикольне ім’я, колоритне і ні на що не схоже.

      Алсана була в захопленні.

      – Та дай собі спокій, думаєш Арчібальду не все одно, чи воно колоритне і ні на що не схоже? Я б на твому місці, золотко, – сказала вона, поплескавши Клару по коліні, – я б таки назвала Сарою і на тому все. Інколи цим чоловікам треба дозволяти наполягти на своєму. Все за дрібничку – як це сказати англійською? За дрібничку, – вона приклала пальця до міцно стулених губ, неначе сторож при воротах, – шш.

      Але племінниця-соромітниця у відповідь швидко-швидко закліпала своїми пишними віями, накинула університетський шарф на голову, як чадру, і сказала з сильним акцентом:

      – О, так, тітонько, так, така собі маленька індійська жінка, котра тільки й знає підкорятися. Весь час мовчиш, бо він до тебе говорить. І навіть якщо ви кричите і обзиваєте одне одного, він усе одно тебе не чує. Врешті-решт його все одно буде зверху, бо він може робити, що йому завгодно і коли завгодно. І більшу половину часу ти навіть не знаєш, де він, чим займається і що відчуває. Надворі 1975 рік, Алсі. Ти вже не зможеш керувати стосунками у такий спосіб, як пропонуєш. Це тобі не в Індії. Тут, на Заході, чоловік і жінка мусять спілкуватися, вони повинні слухати одне одного, інакше… СКАЧАТЬ