Пташиний спів. Себастьян Фолкс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Стівен. Вона підбігла до нього та притислась до його грудей.

      – Ти надзвичайна жінка, – промовив він.

      – Що я скажу дітям?

      – Попрощайся. Пообіцяй писати.

      – Ні, – Ізабель відійшла назад і похитала головою. З очей текли сльози. – Я неправильно вчинила щодо них. Я не можу удавати, ніби все добре. Краще їх просто покинути.

      – Навіть без прощання?

      – Без прощання. Швидше, Стівене, нам треба йти. Я вже готова.

      – Зачекай тут, я лише заберу свої папери.

      Поки Стівен біг нагору до своєї кімнати, він почув жіночий крик та схлипи з нижнього поверху. Потім пролунав гучний стук дверей і запитання Грегуара, що відбувається. Стівен жбурнув свій паспорт, записи, звіти, бритву та комплект одягу до невеличкої шкіряної сумки. Спускаючись сходами, він побачив Лізетту в нічному одязі, котра стояла біла своєї спальні. Вона була бліда і здавалася шокованою.

      – Що відбувається? – запитала вона. – Чому усі кричать?

      Стівена захопив жаль до дівчини. Він мовчки від неї відвернувся і побіг до кімнати Ізабель. У пальто та зеленому капелюшку з пером вона виглядала зворушливо молодою.

      – Все добре? Можемо йти?

      Вона узяла його руку в свої й глянула на його серйозне обличчя. Всміхнувшись, хитнула головою й узяла валізу.

      Кожна кімната, кожен непередбачуваний коридор, які об’єднав під собою цей дах дивної геометрії, були сповнені голосів, кроків – важких, невірних, вони то бігли, то поверталися назад. Двері кухні брязкали та знов відчинялися – Маргарита з кухаркою снували до їдальні і назад під приводом прибирання. Потім вони взагалі стали у холі, щоби послухати. На сходах з’явився Стівен під руку із Ізабель, проводячи її повз приголомшені погляди та запитання.

      – До пекла, – повторив Азер з дверей вітальні.

      Ізабель відчула руку Стівена у себе на талії, коли вони проходили повз нього. На порозі вона озирнулася і побачила маленьку бліду фігурку Лізетти на повороті сходів. Ізабель здригнулася, і Стівен вивів її у темряву ночі.

      У будинку Азер наказав дітям чекати на сходовій клітині, а сам пішов до кімнати Ізабель. Там він стягнув з ліжка покривало і почав роздивлятися постіль, обмацувати її руками. Простирадла були чисті, накрохмалені та майже не несли сліду тіла його дружини. Він піднявся нагору, у кімнату пожильця, і зірвав з його ліжка ковдру. Ця постіль виглядала безладніше за ліжко Ізабель – вочевидь, Стівен спав не так спокійно або ж не дуже охайно її потім застеляв. Одначе ознак зради не було і тут: чисті простирадла з охайною складкою посередині.

      Азер повернувся на другий поверх і почав зазирати у кожну кімнату. Його розривало бажання побачити бруд та сором, який вони вчинили. Він хотів виявити ознаки її зради, плями її падіння. Та злоба і приниження повернули йому те низьке бажання, якого не було уже декілька місяців.

      Грегуар налякано стояв на сходах, поки батько СКАЧАТЬ