Крихітка фея та інші британські казки. Народна творчість

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ було в ті часи, коли ще по теренах англійських ходили друїди, а наші предки боролися з ними за право жити на цій землі, яку лісовий народ вважав своєю. І була битва біля підніжжя засніжених гір, битва, про яку менестрелі ще довго складали свої балади. У тій битві боровся король Ейлпу зі своїми вірними воїнами проти війська друїдів. І супротивник переважав військо короля кількісно в десятки разів, тому, незважаючи на те що кожен з полеглих лицарів вбивав по десять супротивників, все одно королівське військо відступило. І було рясно всіяне все поле перед королівським замком тілами вбитих. Коли друїди ввірвалися в замок, там вони знайшли дітей короля Ейлпу. Вони були малі й беззахисні, але жорстокість друїдів не знала меж. Воїни, які знайшли дітей, відвели їх до головної жриці, щоб вона вирішила, що робити зі спадкоємцями трону королівства Ейлп.

      Верховна жриця друїдів дуже зраділа тому, що дітей її ворога взяли в полон живими.

      – Твій батько, люба дівчинко, вкрай неприхильний до нашого лісового народу, – мовила верховна жриця, звертаючись до Елізабет, дочки короля Ейлпу. – Ви, люди, дуже пихаті, і ти заплатиш за це.

      Сказавши так, жриця торкнулася плеча Елізабет. Тієї ж миті від місця, до якого доторкнулася чаклунка, почала по всій шкірі розлазитися зелень, і невдовзі вся шкіра Елізабет стала такого самого кольору, як і в лісового народу, – смарагдово-зелена, навіть волосся, до цього золоте, позеленіло.

      Бачачи, що його сестру зачарували, Едвард, син короля Ейлпу, кинувся тікати з лап друїдів зі швидкістю оленя, якого цькують собаками.

      – Наздогнати його, знайти! – заголосила верховна жриця, – приведіть його живим!

      Потім вона звернула свій погляд на Елізабет і продовжила:

      – Тепер ти – одна з нас. І будеш схожа на нас доти, доки принц крові не полюбить тебе і не поцілує. Лише після цього ти повернеш собі і своєму братові людську подобу. А щоб твої муки тривали довше, ти розквітнеш, але не зів’янеш, доки чари не будуть зняті.

      Поки вона це говорила, воїни притягли Едварда.

      – А ось і наш утікач, – зраділа жриця. – Оскільки ти швидкий, але безглуздий, я оберну тебе на прудкого пса. Будеш ти вічно слідувати за своєю зеленошкірою пані, доки принц не полюбить і не поцілує її.

      Сказала так жриця – і тієї ж миті Едвард обернувся на прудкого гончака. Він крутнувся в руках, що тримали його, але пса вони втримати не змогли.

      Едвард вислизнув з рук друїдів і помчав у ніч.

      – Не переживай, дівчинко, тепер він тебе не кине, – заспокоїла Елізабет відьма. – Тепер він один з тобою на довгі роки, – після цих слів жриця люто розсміялася.

      Цей сміх ще довго стояв у вухах Елізабет. Після того як відьма наклала прокляття, принцесу відвели в замок і залишили там саму. Жриця мала рацію, і за деякий час Едвард до неї прибіг. Ставши собакою, він не розучився говорити та мислити як людина.

      Йшли роки, Елізабет з маленької дівчинки стала вродливою дівчиною, але тільки брат бачив її красу. Тому що в замку друїди СКАЧАТЬ