Крістіна. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

      Арні казав правду. Сцени сімейного возз’єднання мені були ні до чого. Я глипнув у дзеркало заднього виду й побачив, як він стоїть – такий самотній і вразливий. А потім ті двоє налетіли на нього, огорнули собою й повели, наче вівцю, у своє гніздо за 60 000 баксів, стопроцентно виливаючи на нього всю силу своїх найсвіжіших знань про батьківство, почерпнутих на тренінгу з батьківської ефективності чи ще якомусь семінарі. Річ була в тому, що в них це все було дуже раціонально. У тому, яким став Арні, була дуже велика їхня заслуга, але вони були занадто, трясця твоїй матері (і батьку), раціональні, щоб це помітити.

      Я ввімкнув радіо й зловив хвилю «FM-104», де тривав блок розваг вихідного дня і Боб Сіґер та «Сілвер Буллет Бенд» співали «Досі такий самий».[31] Випадковий збіг був дещо аж занадто жахливо ідеальним, тому я покрутив ручку й знайшов гру «Філліз».[32]

      «Філліз» програвали. Нічого дивного. Усе згідно з ходом подій.

      7 / Нічні жахіття

      Я «роудраннер», кицю,

      Коли я приїхав додому, тато з сестрою сиділи на кухні, їли сендвічі з коричневим цукром. Одразу дав про себе знати голод, і я згадав, що так і не повечеряв.

      – Де це тебе, Бос, носило? – спитала Елейн, не підводячи погляду від свого «16», чи «Крім», чи «Тайґер Біт»,[34] не знаю, що вона там читала. Босом вона мене називала відтоді, як минулого року я відкрив для себе Брюса Спрінгстіна і став його фанатом.[35] За її задумом, це повинно було мене болюче вжалити.

      У чотирнадцять Елейн почала з дитини перетворюватися на повноцінну американську красуню, якою вона зрештою й стане – високу, темноволосу та блакитнооку. Але того пізнього літа 1978-го вона ще була абсолютно підлітковою стадною твариною. Почала з «Донні та Марі»[36] в дев’ять років, потім запала на Джона Траволту в одинадцять (одного разу я дуже круто схибив, назвавши його Джоном Гидолтою, і вона подряпала мене так сильно, що ледве не шви довелося на щоку накладати, – але я типу заслужив, тому не жаліюся). У дванадцять вона гинула через Шона.[37] Потім був Енді Ґібб.[38] А віднедавна її смаки стали зловіснішими: хеві-метал-рокери типу «Діп Перпл» і нова група – «Стикс».

      – Я допомагав Арні владнати справи з його машиною, – сказав я, звертаючись як до Еллі, так і до батька. Більше до батька насправді.

      – Та потвора, – зітхнула Еллі й перегорнула сторінку журналу.

      Раптом я відчув разюче сильну потребу видерти журнал їй з рук, порвати навпіл і жбурнути шматки їй в обличчя. І це було найкращим свідченням того, що деньок у мене видався дуже важкий. Насправді Елейн не вважає Арні потворою; вона просто хапається за будь-яку можливість СКАЧАТЬ