Крістіна. Стівен Кінг
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Крістіна - Стівен Кінг страница 32

Название: Крістіна

Автор: Стівен Кінг

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Ужасы и Мистика

Серия:

isbn: 978-617-12-2933-4,978-617-12-2930-3,978-617-12-2479-7

isbn:

СКАЧАТЬ – машина, чортова машина, Крістіна, іржава королева бензину, двадцятирічний брухт, гидке потворне металеве мурло. Я ледве йому не розказав. Та чомусь слова застрягли в горлі, наче заговорити означало б зрадити свого друга. Старий добрий Арні, якого веселун-Господь вирішив шарахнути ціпком потворності.

      – Гаразд, – і він поцілував мене в щоку. Я відчув, як колеться його борода, ті шорсткі щетинки, які вилазять лише вночі; на мене війнуло його потом і його любов’ю. Я міцно його обійняв, а він стиснув мене в обіймах у відповідь.

      Кімната спорожніла, і я залишився сам, лежати із ввімкненим нічником на тумбочці й боятись заснути. Я взяв книжку й знову ліг, знаючи, що батьки не сплять у своїй спальні на першому поверсі, а обговорюють, чи не вляпався я в якусь пригоду, чи, може, когось іншого – дівчину з групи підтримки, наприклад, – втягнув у пригоду.

      Я вирішив, що сон неможливий. Читатиму до світанку, а подрімаю завтра вдень, під час бейсболу, може, якщо нудно стане. І з цією думкою я заснув і прокинувся вже вранці; книжка так і лежала на підлозі біля ліжка, нерозгорнута.

      8 / Перші зміни

      Аби гроші, я б от що

      зробив,

      Я подався б у місто й «меркурій»

      чи два купив,

      І «меркурій» мій був би в змозі

      Поганяти туди-сюди по дорозі.[40]

The Steve Miller Band

      Тієї суботи я думав, що Арні зайде в гості, тому тинявся будинком – постриг газон, поприбирав у гаражі, навіть усі три машини вимив. Мама з подивом спостерігала за всією цією працелюбністю, а за обідом з хот-доґів і салату прокоментувала, що мені варто частіше бачити нічні жахіття.

      Телефонувати до Арні додому не хотілося, особливо після всього того неподобства, свідком якого я був останніми днями, та коли почалося шоу, яке передувало матчу, а Арні все ще не з’явився, я зібрав мужність у кулак і подзвонив. Відповіла Реджина. І хоч як добре вона грала роль «нічого-не-змінилося», я відчув у її голосі прохолодні нотки. Від цього стало сумно. Його єдиного сина звабила морхла стара шльондра на ім’я Крістіна, а старий друзяка Денніс напевно був спільником. Може, він їх навіть зводив. «Арні не вдома. Він у гаражі в Дарнелла. З дев’ятої ранку там пропадає».

      – А, – непереконливо сказав я. – Ого. Я не знав.

      Прозвучало це як брехня. Ба більше – це відчувалось як брехня.

      – Ні? – своїм новим прохолодним тоном спитала Реджина. – До побачення, Деннісе.

      У трубці, яку я тримав, стало глухо. Я кілька секунд на неї дивився, а потім поклав.

      Тато припаркувався перед телеящиком у своїх огидних фіолетових бермудах і плетених капцях, з шістьма пляшками пива «Строуз» у холодильничку поряд. У «Філліз» був непоганий день: давали чортів «Атланті». Мама пішла в гості до своєї однокласниці (думаю, вони читали одна одній свої нариси й вірші та разом впадали в екзальтацію). Елейн відправилася до своєї подруги Делли. У нашому будинку було тихо; надворі сонце грало в квача з кількома пухнастими білими хмарками. Тато дав мені пляшку пива – а таке він робить СКАЧАТЬ



<p>40</p>

If I had money I will tell you / what I’d do, / I would go downtown and buy / a Mercury or two, / I would buy me a Mercury, / And cruise up and down this road (англ.).