Страта двійника (збірник). Кшиштоф Зануссі

Чтение книги онлайн.

      Він: Ні.

      Вона: Шкода. Вам би пасувала яка-небудь ідея. Обожнюю молодих людей, охоплених жагою змінити світ! А ви що – погоджуєтеся з наявним? Ви лише претендуєте на трохи тепліше місце, ніж те, що приготувала для вас доля? Я вгадала?

      Він: Тепер ви берете в мене інтерв’ю?

      Вона (спохопившись): Боже мій, ваше обличчя! Я забула, що вас треба вмити й оглянути!

      Він (рішуче підводиться): Якщо дозволите, я сам…

      Вона: Про це не може бути й мови… тут потрібні жіночі руки… До того ж у моїй лазничці розгардіяш. Я ось думаю, чи не зробити вам холодний компрес? Схоже, ваше око починає запливати…

      Він: Та ні… це, мабуть, бруд.

      Вона: Зараз подивимось. Я вас на хвилинку залишу. А ви поки подзвоніть.

      Вона (вертається до вітальні зі срібною тацею в руках): Вам подобається?

      Він (не відриваючи погляду від картини): Так. Чудова картина. Ориґінал – у Дрезденському музеї. Це авторська копія.

      Вона: Вибачте, але ви помиляєтесь. Це і є ориґінал. А копія – в Ермітажі.

      Він: Мені все-таки здається, що в Дрездені.

      Вона: Запевняю вас, в Ермітажі. Ми з чоловіком були у Ленінграді. Доглядач спеціально показав нам…

      Він: Очевидно, існують дві авторські копії. Або, ймовірно, це було ще до повернення Дрезденської ґалереї.

      Вона: Можемо перевірити. (Підходить до книжкового столика, бере альбом. Дивиться на молодика; той і досі стоїть біля картини.) Ніяк не можете від неї відірватися?

      Він: Вона прегарна.

      Вона (гортає альбом): Ось… Виявляється, ми обоє маємо рацію. Є дві авторські копії. Погляньте.

      Вона: Бачите, навіть на репродукції помітні невеличкі відмінності… Ймовірно, це через реставрацію. Росіяни використовують тепліший лак… Але ви, певна річ, і самі чули про це. (Закриває альбом.) А тепер сідайте, треба подбати про ваше обличчя.

      Він: Чесно кажучи, я б не хотів…

      Вона: Боїтесь?

      Він (щиро): Трохи.

      Вона: Обіцяю бути обережною… Прошу вас.

      Вона: Страшенно важка! Що у вас там?

      Він (перекладаючи сумку на пуф): Звичайний набір: шість на шість, вузькоплівкова, комплект об’єктивів… камери…

      Вона (починає протирати його обличчя зволоженою ватою): Я на цьому не розуміюся. Ще знімаючись у кіно, я ненавиділа камери. Мала СКАЧАТЬ