Крила Яструба. Д. Норгар
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Крила Яструба - Д. Норгар страница 15

СКАЧАТЬ раби. Тільки щось пішло не так, і в Лейтона полетіли звинувачення. Прості люди невдоволені.

      Дейлін зітхнув.

      – Усього лише декілька життів – дрібниця. Я іноді втрачаю десятки класних спеціалістів, захищаючи безпеку об’єднань.

      – Люди не вважають це дрібницею.

      – А я підозрюю є ще щось.

      – Можливо. Тут одразу вилізли назовні усі невдоволення, про які мовчали, яким не надавали значення.

      – Ото вже роботи нема.

      Дейлін вже було махнув рукою продивляючись чергове обличчя, та різко спинився, вдивляючись у кандидата.

      – Овва! – на його лиці з’явилася посмішка. – Вікторія Роса, дев’ятнадцять років, а вже випускниця.

      Він відкрив характеристику розлогіше і здивовано похитав головою.

      – Це цікава юна особа.

      Селіна замахала руками у знак протесту.

      – Ото вже ні, я її тобі не віддам. Це мій майбутній наступник. Тож і не дивися.

      – А вона згодна усе молоде життя провести у академії за паперами? О, яка робота – Тера Тех, нічого собі.

      Він відкрив роботу під назвою «Тера Тех. Моделювання досліджень.» Студенти вибирали віртуальну планету і повинні були створити програму дослідження і розвитку з прискоренням часу.

      – Які чудові результати, – промуркотів Дейлін. – А де її робота з дослідження раси зортан?

      Селіна відкрила рота від подиву.

      – Я з нею сьогодні познайомився у космопорті. Тільки не редаговану, будь ласка, – додав він тоном, який не допускав негативної відповіді.

      Селіна прищурилася, потім відкрила стіл і дістала теку. Дейлін довго гортав сторінки.

      – І хто ж напоумив таку юну особу?

      Вона зітхнула.

      – Ніхто. Я надала інформацію в майже необмеженому доступі. Там нічого такого не було, що б могло наштовхнути на роздуми про те, що справді сталося. Та вона ж не просто написала роботу, вона дослідила все з початку, порівняла усі додані відомості і параметри та зробила свої висновки.

      – З такими характеристиками її будь хто візьме до себе, та з таким бажанням шукати правду буде важко, але не мені.

      – Ні, Дейліне, вона ж іще дитина.

      Він закрив доповідь.

      – Усі ми такими були.

      – Але вона не для служби так далеко від дому. У неї любляча, досить заможна родина, наречений, та не простий, а син пана Азурі.

      – Тоді чому вона подалася у елітну військову академію і майже закінчила підготовку у бойовому підрозділі, та щось перемкнуло і перевелася у дослідники. Якщо вона уся така домашня, то чому вона не в столичному університеті, а тут?

      – Це молодість.

      – Селіно, я тебе дуже люблю, та таких людей шкода не використовувати по їхніх можливостях. І мені чомусь здається, що вона хоче і мріє про подорожі і роботу міжпланетного дослідника-аналітика, а не про кабінетну роботу в академії.

      – Азурі буде проти. У них були свої плани на цю дитину.

      – Вони СКАЧАТЬ