Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.. Полина Жеребцова
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр. - Полина Жеребцова страница 50

СКАЧАТЬ думали, як би зробити, щоб електрика не гасла… Мрійники!

      Я боюся, що стрілятимуть із різної зброї, як завжди буває в такі дні.

      Дядька Адама і тьоті Айшат із другого поверху не видно. Вони виїхали. Річ у тім, що Адам сказав якимось людям, щоб вони попрохали командира Басаєва – сказали, що дядько Адам (алкаш і крадій) – бойовик. Начебто йому пенсію за це дали б. І люди пожаліли його і сказали Басаєву, що він – бойовик. А він, сволота, на тьотю Валю набрехав, що вона його «здала» російським солдатам, і ті його катували, і він втратив ногу.

      Дядько Адам думав, тьотю Валю й Альонку вб’ють, а йому квартира та всі речі безкоштовно! Проте коли бойовики прийшли, втрутився інгуш, дід Ідрис, і його побили. А тьотя Валя й Альонка втекли. Бойовики захопили квартиру. Дідусь Павлик, батько дядька Саші, сховав тьотю Валю в себе вдома. Але бойовики ввірвалися до нього, хотіли розстріляти старого, лякали. У нього серце хворе було. Він помер.

      А тьотя Валя й Альонка городами повзли вночі і потрапили в чужий багатий дім. Люди, які там жили, врятували тьотю Валю й Альонку. Вони теж були круті і з кулеметами. Вони залишили квартиру тьоті Валі собі, а їй допомогли виїхати з Чечні. Дядько Адам і тьотя Айшат одержали дірку від бублика. А ті, хто допомагав дядькові Адаму, відвернулися від нього.

      Поля

25.02.

      Була в Патошки. У них велика родина: тато, мама, бабуся й діти.

      Тьотя Аля й Ерик знову поїдуть у Росію з Чечні. Вони виїжджають і приїжджають таємно. Про це навіть говорити й писати не можна. Вони бояться. Тому що тьотя Аля росіянка, зовнішність слов’янська. Можуть убити.

      Мансур подарував Ерикові на честь майбутнього дня народження військову сорочку. Ерик її носить. В Ерика день народження на початку березня.

      Бабуся Тося залишиться сама. Вона квартиру стереже.

26.02.

      Я до школи не ходжу. Горло болить.

      Мама купила будильник. Ми поставили його на кухні. Будемо знати час!

      Мені був прочухан через те, що ми з Хейдою крутили волосся на бігуді й не підійшли до вхідних дверей, коли туди постукали. А це були тьотя Аля та Юсуф. Вони по ключ приходили!

      Сьогодні кричать і мама, і тьотя Аля на мене весь день.

      Ерик навіть висловив припущення, що мене обов’язково слід покарати!

      – Наприклад, замкнути саму в кімнаті й нікуди не випускати! – сказав Ерик задумливо.

      І я ще йому симпатизувала. Думала, він – мій друг! А він он як! Бабуся Тося за мене несміливо заступалась, але тьотя Аля звеліла їй стулити рот. Моя найближча і наймиліша подруга – це Хейда. Хоч ми іноді й сваримось. Вона не зла і не підла.

      Поля

27.02.

      Прийшла від Ерика. Він сам покликав у гості. Удома були бабуся Тося, тьотя Аля, моя мама і він. Ерик їде в неділю. Щоразу невідомо, наскільки – може, назавжди.

      Ерик відзначатиме свій день народження весело. Він сказав, що піде з друзями на дискотеку. Там будуть дівчата, які вміють танцювати на столі.

      Я його не ревную. А може, просто брешу собі тому, що так легше.

      Поля

02.03.

СКАЧАТЬ