Гроші, Куба і література. Олег Галетка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ а ти, Дмитрику, залишись.

      Люди поспішали залишити кабінет боса, виходили спокійно, але швидко. Соломахін заговорив.

      – Я хочу, щоб ти перевірив цього культурного діяча й накидав невелике досьє.

      Соломахін вивіреним жестом запеклого картяра відправив візитку своєму підлеглому. Картка зупинилася точно біля руки Дмитра. Той, не дивлячись, сховав папірець у кишеню.

      – Буде зроблено.

      – Вільний.

      Дмитро підвівся й залишив боса одного в кабінеті.

* * *

      У кімнаті було задушливо, пахло сексом. Єдине вікно закривала важка штора, на якій висіли вирізки з журналів. Стіни були вкриті подібними вирізками з фото, що розташовувалися без усякого порядку від підлоги до стелі. Меблів у кімнаті не було, окрім старого матраца, кинутого в кутку, та старенького ноутбука з подряпаною кришкою, який тулився поруч. Над матрацом висіли два плакати. Один – портрет Че Гевари, другий – силует Леніна. Поряд із ними кілька невеликих мап Куби й одна Непалу. Вирізки й мапи кріпилися до стіни пластиліном, і навколо куточків розповзлися жирні плями.

      На матраці, важко дихаючи й дивлячись у нерівну стелю зі слідами кривавої комариної бойні, лежали оголені хлопець і дівчина. Єдина лампочка в центрі квартири радше створювала напівморок, ніж освітлювала. Через це Ленін виглядів жахливим, а Че Гевара взагалі був схожий на вихованця графа Дракули.

      Хлопець намацав на підлозі пачку вітчизняних сигарет. Закурив, намагаючись випускати дим кільцями. Закашлявся.

      – Ну як зустріч із батьком?

      – А! – відмахнулася дівчина.

      – Чергова спроба затягти тебе в систему?

      – Щось таке, батьківський інстинкт вимагає свого. Бажає для мене влаштувати свято. Пропонував варіанти подарунків, – посміхнулася, намагаючись виглядати незалежною й байдужою.

      – Міщанські ідеї?

      Хлопець закашлявся, худі груди здригнулися, попіл із сигарети впав на матрац. Дівчина скоса глянула на партнера й укотре запитала себе, що знайшла в ньому. Але питання, як і сотні разів перед тим, залишилося без відповіді. Знову й знову поверталася в цю брудну квартиру без меблів. Приходила, немов під гіпнозом. Вони займалися сексом, потім він курив дешеві сигарети, кашляв, а вона намагалася знайти відповідь на своє питання.

      – Так! Стандартний набір: машина, гулянка. Хоча ні! Він не запропонував власний магазин або стати новою зіркою шансону. У нього навіть на це не вистачило фантазії.

      Хлопець знову закашлявся.

      – Так, не дуже в нього з нею. Як люди з такою обмеженістю досягають такого становища в суспільстві? – хлопець зробив останню затяжку й акуратно загасив недопалок, який сховав у пачку.

      – Для бізнесу в нашій країні, Вадику, фантазія не потрібна. Вона навіть заважає. Тут потрібні зв’язки, уміння бухати й лизати сраки, ну, щоправда, іноді треба їх і рвати, інакше порвуть твою.

      – Ну, а ти що думаєш?

      – Про що?

      – Про подарунок!

      – А СКАЧАТЬ