Гроші, Куба і література. Олег Галетка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ яка досягла верхнього щабля успіху, і молодий літератор, який зрозумів, що втрачати йому нічого.

      – Наша зустріч затяглася! Або ти підписуєш документи, або відмовляєшся і сповіщаєш про це виразно й голосно…

      – Тату! – уклинилася дівчина.

      Адвокат і редактор мимоволі втягли голови, їхні тіла відкинулися на спинки крісел, намагаючись бути якнайдалі від передбачуваного вибуху гніву. На вилицях батька заграли жовна, кілька секунд він боровся з внутрішнім гнівом, а потім голосно видихнув.

      – Мені потрібний саме цей текст!

      Дівчина зробила вигляд, що не помітила намагання батька залишитися в людській подобі, а не перетворитися на монстра з піною на губах.

      – У вас електронний варіант угоди є?

      Микола грав «на добивання». Адвокат кинув переляканий погляд на боса, той ледве кивнув.

      – Так.

      – Гляньте «Властивості документа», будь ласка.

      Микола зобразив найввічливішу усмішку із власної колекції. Адвокат завис на кілька секунд, потім дістав із сумки невеликий ноутбук і розкрив його.

      – Я не знаю, як подивитися цю статистику.

      Чоловік розвернув комп’ютер до Миколи. Той зайшов у властивості, вибрав статистику. Усміхнувся. Двадцять сім тисяч слів. Двадцять сім тисяч слів угоди на купівлю тридцяти тисяч слів думок, тексту, марення. Микола підвів очі. Усі дивилися на нього.

      – Я згоден.

      Хлопець поставив два короткі підписи в потрібних місцях, підхопив стосик купюр і підвівся.

      – Я ще раз прошу, щоб ви з усією серйозністю поставилися до пункту про нерозголошення…

      – Я вже забув.

      Знову чарівна усмішка.

      – А Вам, панно, удачі з вашим романом. Хоча б прочитайте його!

      Микола козирнув і вийшов із кабінету.

* * *

      Вони їли мовчки. Чоловік років п’ятдесяти п’яти в ідеально скроєному костюмі й молода дівчина в розтягнутій майці та джинсових шортах. Їли, не поспішаючи, і водночас було видно, що кожна хвилина спільного перебування коштує великих зусиль.

      – Як мати? – порушив мовчання чоловік.

      – Тобі й справді цікаво?

      Дівчина відправила до рота оливку із грецького салату.

      Чоловік знизав плечима.

      – Я так і думала.

      Дівчина знову повернулася до тарілки. Принесли гаряче. Підлили вина.

      – Па, а може, скасуємо ці обов’язкові обіди раз на тиждень, а? Мені двадцять один стукне через тиждень, і я реально бачу, як тебе це напружує!

      Дівчина вп’ялася очима в батька, який не відривав погляду від супу. Навіть зараз із вигляду чоловіка, який поглинав їжу в товаристві доньки, було зрозуміло – думками він далеко.

      Дівчина, не дочекавшись відповіді, зачерпнула ложкою суп. Кілька разів вилила вміст ложки в тарілку й відсунула її, так і не спробувавши.

      – Смачний СКАЧАТЬ