Лицарка Корони. Ганна Гороженко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Лицарка Корони - Ганна Гороженко страница 14

СКАЧАТЬ для князя доставленому тростинному цукрі та місцевих травах, а також з грушевим сидром, який тут називали квасом. Також посеред страв яскраво світились помаранчі, які Острозькі отримували з далеких теплих країн.

      Старий володар підняв догори келих і вигукнув:

      – Сьогодні до нас приїхали молодята! Княгиня старовинного роду Сокольських вийшла заміж за поважного шляхтича! Тож хай буде вам не лише солодко, але й гірко!

      «Гірко!» пронеслось трапезною, Анна і Василь підвелись, аби за традицією поцілуватись і подякувати за шанування господарям.

      – Ви прямуєте у Вільно? – почулось з іншого боку столу, щойно на молодят перестали дивитись звідусіль і вони змогли вмоститись у крісла. Улюбленець князівської доньки Жабокрицький запитально дивився на княгиню.

      – Так, у Дубно ми спинились ненадовго, – відповів Василь Борзобагатий, протягуючи дружині заморський апельсин.

      – Шкода… – ледь прошепотів кучерявий красень. Анна ж на це лише усміхнулась.

      – Непрості часи зараз у Вільно, точніше у королівни, що єдиною зі свого роду лишилась у нашій Речі Посполитій. Анна Ягеллонка втратила чоловіка, так і не вийшовши заміж. Вкотре! – за цими словами столом поширився регіт. Та Януш Острозький не спинився: – То хто ж буде наступним нашим монархом? Неодружених королів, здається, майже не лишилось.

      Тепер він і сам засміявся із власного жарту. Старий князь все ще продовжував перемови з італійцем Монтелупі і на молоде покоління уваги не звертав.

      – Це ж треба – всі чоловіки від неї тікають. Цікаво, чому ж? Французик взагалі біг до кордону так, що аж п’ятки світились, – підігрував князю Янушу пан у темному кунтуші.

      – Але ж це неповага до власної королівни та країни – кликати в чоловіки принца, що на двадцять вісім років молодший за неї! То ж Сейм і вельмиповажні шляхтичі обрали того француза Генриха Валуа їй за чоловіка! А як тільки у Франції звільнився трон – зрозуміло, що він і втік, розбивши серце нашої Ягеллонки, – Анна обурилась недоречним жартам.

      – Так, королівні вже треба думати про вічне, а не про принців! Їй вже шостий десяток пішов, – все ще насміювався пан у темному.

      – Невже їй треба обов’язково одружуватись?! Невже Анна Ягеллонка не може правити сама, подібно англійці Єлизаветі?! – Сокольська не вгамовувалась.

      – Аби жінка нами керувала?! – обурився Януш Острозький, – В нас вже була одна керівниця, італійка Бона Сфорца! Вистачить з країни цього глуму! Більше такого не буде, це точно!

      З іншого боку столу несподівано грюкнув кулаком старий князь.

      – Що це ви ляси точите?! Жодної поваги до влади і віку! – князь загарчав, всі принишкли і навіть музики перестали грати.

      Та пауза була нетривкою. Костянтин Острозький майнув рукою, даючи знак музикантам продовжувати. І розмови за столом поновились.

      – Але ж як СКАЧАТЬ