Я обіцяю тобі волю. Лоран Гунель

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ й назва корабля, – певно, колись це був напис позолоченими літерами: «ПігмаЛіон».

      Сем підійшов ближче і запитав у керівника операції:

      – Пане Верже, я б хотів зійти на корабель і пофотографувати, для «Ньюсвіку».

      Жак Верже похитав головою.

      – Це неможливо, ми ще не подбали про заходи безпеки.

      – Чи можна потрапити туди пізніше?

      – Можливо… точно не скажу.

      – Ви маєте мою візитівку. Зателефонуйте, як буде змога.

      – Домовилися.

* * *

      Комо, Італія, 5 січня 2018 року

      Із квадратною головою Сем вийшов із таксі і захряснув дверцята. Він пошкодував, що бовкнув три слова італійською, коли сідав у автівку, бо таксиста прорвало: усю дорогу без угаву теревенив, і його вже було не спинити.

      Коли білий «фіат» щез за поворотом обсадженої кипарисами дороги, Сем полегшено зітхнув.

      Відновився спокій – лише вряди-годи долинав щебет птахів.

      За високими чорними загорожами буйна рослинність затуляла всі споруди. Над головою – небо кольору синього топаза, і, хоч у повітрі відчувалася прохолода, здавалося, що вже весна. Після похмурого Лондона Сем ніби потрапив на іншу планету.

      Журналіст натиснув на кнопку відеодомофона. Відчинилася брама, що вела до алеї, обсадженої рододендронами, лавровими деревами й азаліями.

      Чоловік витяг фотоапарат і зробив кілька знімків. Цього разу вирішив працювати без фотографа, щоб той не завадив довірливій розмові.

      Минув майже місяць відтоді, як корабель-ресторан підняли з дна Рони.

      Десь за годину після того, як Сибіль Ширдон вилетіла з Ліона, Семові зателефонував Жак Верже:

      – Перепрошую, але ви лишили мені візитівку і просили зателефонувати в разі чого.

      – Так-так, авжеж. Що сталося?

      – Ми знайшли рояль.

      Рояль.

      Запізно для зворушливого фото співачки біля інструмента, знайденого після стількох років…

      – Він був не у великій залі, – сказав Верже, – а в другій, поряд. До речі, чисте везіння, що він опинився саме там, бо це герметичне приміщення – там, може, була система підтримки життєдіяльності на кораблі. Певно, це судно було призначене для навігації у відкритому морі, а не на річці. Коротше, там утворилася повітряна кишеня, тому рояль лишився сухим і, судячи з усього, в гарному стані.

      – Неймовірно!

      – І ще одна дивина.

      – Яка?

      – Там немає струн.

      – Не збереглися струни?

      – Жодної. У корпусі порожньо – там лиш трохи брунатного пилу на дерев’яній панелі.

      – На резонансній деці?

      – Так, мабуть.

      – Дивно.

      – Взагалі-то, нічого дивного. Неймовірно, але логічно. Повітряна кишеня завадила проникненню вологості. Певно, із часом струни СКАЧАТЬ