Промови, що змінили світ. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ неможлива. Правління меншості як перманентний устрій є абсолютно неприпустимим, тому якщо відкинути принцип більшості, то нічого не залишається, окрім анархії або деспотизму в певній формі.

      Я не забуваю про займану деким позицію, згідно з якою конституційні питання треба вирішувати у Верховному суді, і я нітрохи не заперечую, що рішення, які він ухвалює, мають у будь-якому випадку бути обов’язковими для сторін як щодо судового клопотання, так і щодо предмета цього клопотання, і що всім іншим органам влади належить ставитися до них украй шанобливо і враховувати у всіх аналогічних випадках. Звичайно, не виключено, що таке рішення в якій-небудь конкретній справі може виявитися помилковим, проте через те, що потенційні згубні наслідки обмежуватимуться лише цим окремим випадком, а рішення може бути анульоване, так і не ставши прецедентом для інших справ, у нього є всі шанси виявитися меншим злом, аніж ті біди, які породила б інша практика.

      У той же час чесний громадянин повинен визнати, що коли політику уряду з життєво важливих питань, котрі зачіпають увесь народ, треба остаточно зміцнити постановами Верховного суду, то, як тільки ці постанови будуть прийняті в звичайному судовому позові між сторонами з особистими позовами, народ перестане бути власним правителем, адже в цих межах він практично передасть свою виконавчу владу до рук цього видатного трибуналу. І в цій думці немає жодних нападок на суд або суддів. Вирішувати справи, що подаються до суду, належним чином – їхній обов’язок, від виконання якого вони не можуть ухилитися; і не вони винні, якщо хтось прагне використовувати їхні рішення в політичних цілях.

      Одна частина нашої країни вважає, що рабство – це справа правильна й потрібна і що його слід поширювати, тоді як інша вважає, що це зло і його поширювати не слід. Це єдина суперечка по суті. Статті Конституції про втеклих рабів і закону, спрямованого на припинення зарубіжної работоргівлі, дотримуються, мабуть, так само сумлінно, як і будь-якого іншого закону в суспільстві, де моральні засади людей змушують їх – хоча й небездоганно – підтримувати сам закон. Основна частина народу дотримується безстороннього правового зобов’язання в обох випадках, але деякі порушують і те, й інше. Це становище, на мій погляд, неможливо виправити до кінця, і в обох випадках після розпаду частин воно може стати ще гіршим, аніж раніше. Зарубіжна работоргівля, до теперішнього часу ще не остаточно ліквідована, була б урешті-решт відновлена без будь-яких обмежень в одній частині, тоді як утеклі раби, що їх видають сьогодні лише в окремих випадках, не були б видані іншою частиною взагалі.

      Щиро кажучи, ми не можемо розділитися. Ми не можемо відгородити частини нашої країни одну від одної або побудувати між ними непробивну стіну. Чоловік та дружина можуть розлучитися і вийти за межі спілкування та досяжності одне одного, але різні частини нашої країни цього зробити не зможуть. Вони не зможуть відвернутися одна від одної, і відносини між ними, СКАЧАТЬ