Название: Промови, що змінили світ
Автор: Отсутствует
Издательство: OMIKO
Жанр: История
Серия: Великий науковий проект
isbn:
isbn:
Десять Божих Заповідей (2М 20:3—17) 2
3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.
7 Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.
8 Пам’ятай день суботній, щоб святити його!9 Шість день працюй і роби всю працю свою,10 а день сьомий – субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.
12 Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
13 Не вбивай!
14 Не чини перелюбу!
15 Не кради!
16 Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!
17 Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!
ПРОПОВІДЬ НА ГОРІ
Нагірна проповідь – це сутність євангельського вчення, проповідь, у якій Ісус із Назарета дав людям Заповіді Блаженства, дотримання яких є шляхом до раювання в майбутньому вічному житті. Якщо Десять Заповідей – це серцевина християнської моралі, її фундамент, вони забороняють робити те, що гріховно, то Заповіді Блаженства вчать, як можна досягти християнської досконалості й бути ближче до Бога. Спаситель виголосив Проповідь на невисокій горі, яка знаходиться на північному березі Галілейського (Тіверіадського) озера поблизу міста Капернаума. Цю проповідь записав Святий Євангеліст Матей, а Євангеліст Лука у 6-му розділі свого Євангелія наводить деякі частини цієї Проповіді.
Проповідь на горі (Мт. 5:1—48; 6:1—34; 7:1—29)
5
І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
Хто блаженний
3 «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.12 Радійте та веселіться, – нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Завдання апостолів
13 Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить воно всім у домі.16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Ісус і Старий Заповіт
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, – Я не руйнувати прийшов, але виконати.18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, – ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві СКАЧАТЬ
2
Подано за: Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена. Переклад проф. Івана Огієнка. – К., Українське біблійне товариство, 2002.