Промови, що змінили світ. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ тяжко поранив Лінкольна. Не приходячи до тями, о 7 годині 22 хвилини 15 квітня 1865 року Авраам Лінкольн помер.

●

      Здобуття нових територій, з одного боку, відкривало перед Сполученими Штатами нові перспективи, але з другого – з особливою гостротою оголило застарілу проблему – рабство. Промислово розвинені штати Півночі або взагалі не використовували рабську працю, або заборонили її невдовзі після утворення США. На Півдні ж ситуація була зовсім іншою – жителі Півдня вважали, що їх орієнтована на сільське господарство економіка просто не може функціонувати без цього «особливого інституту».

      Незважаючи на те, що Авраам Лінкольн усе своє життя був переконаним противником рабства, він не вимагав негайного його скасування. У своїй інавгураційній промові 4 березня 1861 року він, відзначаючи необхідність збереження Союзу штатів, ще раз закликав жителів Півдня сісти за стіл переговорів. «Я вважаю, що не маю законного права робити це [втручатися у функціонування інституту рабства. – Авт.], і я не схильний це робити», – заявив Лінкольн. Але його заклики не були почуті. Через місяць Сполучені Штати поринули в Громадянську війну, що стала найкривавішою війною в історії країни.

      Перша інавгураційна промова

4 березня 1861 року

      Співвітчизники – громадяни Сполучених Штатів! Відповідно до традиції, традиції настільки ж старої, як сама форма правління, я з’являюся перед вами, щоб звернутися до вас із короткою промовою і скласти у вашій присутності присягу перед вступом на посаду, як того вимагає від президента Конституція Сполучених Штатів.

      Сьогодні я не вважаю для себе потрібним обговорювати ті проблеми управління, які не викликають особливого занепокоєння або хвилювання. Судячи з усього, серед жителів південних штатів існують побоювання, що з приходом республіканської адміністрації їхня власність, мирне життя й особиста безпека можуть опинитися під загрозою. Проте для подібних побоювань не було і немає жодних розумних підстав. Насправді, завжди були і є найпереконливіші докази, що свідчать про інше, і їх легко перевірити. Їх можна знайти майже в усіх опублікованих промовах того, хто зараз виступає перед вами. Наведу лише один вислів, що міститься в одному з моїх виступів, де я заявляю, що не маю жодних намірів прямо або побічно втручатися у функціонування інституту рабства в тих штатах, де воно існує. Я вважаю, що не маю законного права робити це, і я не схильний це робити.

      Ті, хто висунув мою кандидатуру і вибрав мене на цей пост, вчинили так із повною свідомістю того, що я зробив цю і багато інших подібних до неї заяв і жодного разу не зрікся їх; більше того, ці люди запропонували мені включити в політичну платформу – причому як закон для самих себе й для мене – зрозумілу й виразну резолюцію, яку я зараз зачитаю: «Постановили, що збереження непорушності прав штатів і особливо права кожного штату встановлювати порядки у своїх внутрішніх інститутах і управляти ними виключно за своїм власним розумінням є надзвичайно СКАЧАТЬ