Название: Останній спадок
Автор: Андрій Новік
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Ужасы и Мистика
isbn: 9786171263383
isbn:
Запала незручна тиша.
– Знаєш легенду про бідного Генріха? – заговорив отець. – Він був багатим, сильним, розумним і вродливим лицарем. І вважав, що все це йому дано просто так, за ніщо, і буде даватися завжди. Тож навіть не замислювався, що повинен завдячувати Богові й лише Йому, і так само, як дав, Господь може й забрати. Як кару Генріх дістав хворобу – проказу.
– До чого ви хилите? – Мелані насторожено глипала очима на священика.
– Уві сні до Генріха з’явився диявол і порадив поїхати до Салерно (тут була перша медична школа й хороші лікарі). Окрім того, диявол нашептав лицареві, що найкращими ліками для нього стануть омивання в крові незайманої, чистої діви, котра сама обере смерть заради нього.
– І він знайшов таку дівчину? Знайшлася та, що віддала своє життя заради нього?
– Генріх вилікувався в цьому храмі. – Священик ледь помітно задоволено всміхнувся. – Божої кари не уникнути – не допоможуть ні люди, ні ліки. Лише Господь, пробачивши, може спрямувати на шлях істинний, до нових просвітлених днів.
– Генріх просто помолився й вилікувався від прокази? – Сарказм спотворив обличчя жінки. Мелані ніколи не розуміла біблійних розповідей, сприймала їх як безглуздя, створене для закінчених фанатиків.
– Це легенда з мораллю та висновками. Вас змусили розносити дияволову спокусу світом, а ви сподівалися уникнути розплати? Нічого не дається просто так, і за все доведеться платити.
– Падре, не відмовляйтеся, прошу вас.
– Це я прошу тебе, Мелані, відмовитися від свого задуму. І взагалі від такого життя. Ти так довго не протягнеш – тобі й самій це відомо.
– Джованні, ти знав моїх батьків, знаєш і мене. Невже ти гадаєш, що я прийшла б, якби мала вибір?
– Диявол заволодів твоїм життям, Мелані. Від часу твого хрещення в Америці я передчував щось недобре. Загибель батьків і вбивство твого чоловіка є лише підтвердженням моїх передчуттів. Стань на праведний шлях, доки не пізно.
– Ви не розумієте. – Щоками американки скотилися дві самотні сльозини. Від безпорадності, що опанувала її в останні дні, хотілося ридати. Та що там ридати… Просто лягти й умерти. Проте вона мусила. Хай як міркуй, вихід один.
– Коли не зупинишся, вороття не буде.
– Уже вороття немає. – Мелані стерла рукою сльози з почервонілого обличчя. – Благаю! Вони прийдуть по тебе. Вони знайдуть усіх дорогих мені людей.
– Мелані, якщо вони діти Господні, то мене не чіпатимуть. За це не хвилюйся. Хвилюйся за свою душу. Ти ще можеш передумати.
Стільки зусиль, і дарма.
«Чому чоловіки такі вперті, навіть коли так наближені до Бога?»
Мелані дістала із сумочки авіаквиток до Берліна й поклала на стілець коло священика.
– Хто-хто, а вони точно не діти Господні. Благаю востаннє – прислухайтеся СКАЧАТЬ