Останній спадок. Андрій Новік

Чтение книги онлайн.

      Гендерсон спробував одразу випалити слова прохання, однак затнувся. Слід сформулювати речення так, аби прохання звучало радше як ствердження.

      – Мені потрібні певні дані Дата-центру АНБ33.

      – І ти хочеш, аби я дав тобі засекречені матеріали, так? З якого б це дива?

      – Припини, ми ж на одному боці. Тим паче я потребую всього декількох переписок з електронної пошти та ще пару перехоплених дзвінків.

      – Це не так уже й просто.

      – Простіше, ніж впиратися по телефону, – майже глузливо проторохтів Гендерсон. – Ти ж маєш оті забавки – PRISM, DRTbox і біс його знає, що ще.

      Цінність послуги зросла в десятки разів, адже DRTbox – не тільки секретний, а й, по суті, незаконний проект поліції. За допомогою цієї військової технології контролю, що вможливлювала відстеження та переривання телефонних викликів, електронних листів і текстових повідомлень, правоохоронні органи мали змогу водночас прослуховувати тисячі користувачів без їхнього відома та згоди. Пристрій, розроблений Digital Receiver Technology – дочірньою компанією Boeing34, умонтовували на літак, безпілотник або ж гелікоптер, тож за один політ він під’єднувався до даних десятків тисяч мобільних телефонів.

      Майже всі телефони працювали з мережами 3G, 4G чи LTE, які використовують стійке шифрування для збереження безпечності каналу зв’язку між телефоном і локальною вишкою мобільної мережі. У разі відсутності доступу до таких мереж телефон переходив до з’єднання GSM, у якого немає автентифікації вишок, погані ключові алгоритми та слабкі алгоритми шифрування, що легко припускало злам. DRTbox застосовував цю функцію, реалізуючи атаку відкату, і таким чином повторно задіював усі атаки GSM для зламу шифрування. Окрім того, пристрій збирав IMEI – International Mobile Equipment Identity, міжнародний ідентифікатор мобільного пристрою, – число, унікальне для кожного апарата. Контрольний пристрій DRTbox фактично виконував атаку man-in-the-middle, яку майже не могло бути виявлено користувачами та яка давала змогу правоохоронцям перехоплювати розмови й повідомлення і злочинців, і пересічних осіб.

      Одначе той пристрій – лише маленьке гіменце порівняно з гнояркою після того, як коров’ячій череді згодували тонну проносного. Секретна розвідувальна програма PRISM, про яку випитував Гендерсон, була ледь не вершиною технологій збору даних. Вона передбачала можливість стеження за будь-якими користувачами, – і громадянами США, і особами поза межами країни, – використовуючи глобальну мережу інтернет. За допомогою PRISM АНБ отримувало дані електронної пошти; відео-, фото- та голосові повідомлення; передавані файли, паролі й особисту інформацію із соціальних мереж, як-от Facebook. У листопаді 2010 року обмеження з боку керівництва АНБ було скасовано й співробітники агентства почали обробляти дані телефонних дзвінків та інтернет-листування для перевірки активності іноземних розвідок. Система прослуховування давала змогу зводити дані про телефонні дзвінки в єдину схему з інформацією з відкритих, комерційних та інших СКАЧАТЬ