Мовою добра. Історії догляду і прощення. Крісті Вотсон
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Мовою добра. Історії догляду і прощення - Крісті Вотсон страница 17
Название: Мовою добра. Історії догляду і прощення
Автор: Крісті Вотсон
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-617-12-6001-6, 978-617-12-6002-3, 978-617-12-5782-5, 978-1-78474-197-6
isbn:
– Звичайно, між пацієнтами і персоналом немає розмежування. Кожен може захворіти і, мабуть, рано чи пізно захворіє. Психічні хвороби не відрізняються від астми або перелому. Тому не хвилюйся. Чому б мені не побути Сью?
А потім вона розповідає мені про миш’як і про те, що решта медсестер – ніякі не медсестри: уряд прислав їх сюди для того, щоб контролювати її думки. Гейлі, безперечно, хвора, але вона вчить мене багато чому.
Перших психіатричних медсестер називали «друзями душі» і підбирали так, щоб вони могли налагодити з пацієнтом дружні терапевтичні стосунки. Зараз це знову в моді: лікарні наймають на роботу людей, які вже стикалися з психічними хворобами в особистому житті. Їм пропонують вакансії в коледжах зцілення – центрах, орієнтованих на освітній, а не клінічний підхід у роботі з хворими. Я рада, що мені випало працювати з Гейлі. Вона смішить мене так само, як колись Ентоні. Одного разу я почула, як вона казала своєму чоловікові не телефонувати їй щодня: «У мене перерва, – заявила вона. – Психічна перерва. Повернуся додому через шість місяців».
Моя наставниця Сью (справжня) – це жінка зі Скеґнесс, із плямами від нікотину на пальцях і яскраво-пурпуровими тінями на повіках (і вона без ключів). Вона не перестає сміятися, коли я розповідаю їй про Гейлі.
– Ну все, годі, – каже вона, – у всіх був перший день на роботі. Принаймні я не влаштувала для тебе тест на кмітливість[3].
Я йду за Сью (спершу перевіривши бейдж, прикріплений до її кофти) в оглядову кімнату, де вона разом зі ще однією медсестрою проводить інвентаризацію психотропних препаратів. Фармакологія надзвичайно просунулась уперед з кінця XIX ст., коли седативні засоби призначали пацієнтам для хімічного стримування, а не для лікування. Хлоргідрат викликає сильне звикання (а ще в наш час деякі ґвалтівники присипляють із його допомогою свою жертву) і має низку неприємних побічних ефектів. Хоча зараз його й не використовують у психіатрії, зовсім недавно це був поширений стримувальний засіб у педіатричному відділенні інтенсивної терапії.
Сью говорить без упину.
– Насправді ліки не лікують хворобу, а тільки послаблюють симптоми. І їх досі використовують для стримування. У нас тут чудові лікарі, але важливо нагадувати їм, що остаточне рішення стосовно ліків – і щодо того, чи вживати їх узагалі, – за пацієнтом. Звичайно, за умови, що їх (пацієнтів) тримають тут не примусово. Ось тут користувачі послуг отримують ліки вранці, в обід і ввечері. Більшість із них дає собі раду, але декого потрібно підбадьорювати й підтримувати.
Вона говорить крізь сигаретний дим.
– Ти повинна готувати таблиці і перевіряти, щоб лікарі не призначили неправильної дози. Потім у нас ранкова нарада, на якій ти маєш бути присутня. Там обговорюють кожного користувача послуг, будь-які проблеми, плани тощо. Потім потрібно заповнити купу СКАЧАТЬ
В англомовних країнах поширений розіграш, побудований на співзвучності слів