Шармузіки: За межами Великої Галявини. Тім Брік

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ стрілкою, одночасно з іншою, котра стала рухатись у протилежному напрямку. З кола, яке знаходилось посередині, почав висуватися якийсь металевий циліндр, зупинившись на півдорозі.

      – Схоже, Бубик таки зміг розгадати принцип дії цього механізму… – мовив здивований Люмик. Уважно перечитавши напис та ще раз поглянувши на механізм, Мудрик зробив такий висновок:– Здається, я зрозумів. Північ змінила південь. Це як у написі. «Вічна зима враз змінилась теплом!» Тепер потрібно зрозуміти, у який бік потрібно штовхнути дві інші стрілки.

      – Так, схоже на те! Давайте просто будемо штовхати їх до того моменту, поки вони не стануть так, як потрібно! – запропонував Набридик та вже збирався це зробити.

      – Стій! А що буде, якщо ми штовхнемо їх у неправильному напрямку? –зупинив свого товариша Ціквик, який відразу відійшов убік.

      Протерши свої окуляри, Мудрик перечитав уривок.

      – У кінці цього запису сказано: «Пустеля змінила зелені луки.» Пісок у пустелі має жовтий колір, а зелені луки…

      – Напевно, зелені… – обірвав Люмик.

      – Тобто нам потрібно повернути жовту стрілку у бік зеленої? – перепитав Гайлик, ніби бажаючи переконатись у тому, що він усе правильно зрозумів.

      – Це занадто просто… Потрібно ще раз перечитати напис, – недовірливо відказав Ціквик.

      – Не спробуємо – не дізнаємось, – відказав Набридик і штовхнув жовту стрілку.

      – Що ж… Тепер залишається сподіватись, що ми все зробили вірно, –саркастично мовив Ціквик, розуміючи, що вже немає шляху назад.

      Щойно стрілка зайняла нове місце, металевий циліндр повністю виїхав на поверхню. Шармузіки вирішили підійти ближче до циліндру, щоб краще зрозуміти його призначення, і в ту саму мить одна з його стінок різко відлетіла і збила капелюх з Ціквика. У центрі циліндра знаходилась якась монетка. Ціквик дістав її з циліндра і почав уважно роздивлятися. Монетка мала срібний колір та була середнього розміру, як невеличкий камінь. Вона не мала особливого різьблення чи зображень і була більше схожа на сплюснутий метал.

      – І що нам з цим робити? – запитав Набридик з-за плеча Ціквика, намагаючись роздивитись монетку.

      – Краще просто викинути. Від цього шматка звичайного металу нам не буде жодної користі, – буркнув Люмик, обпершись об стіну. Аж раптом, стіна почала висуватися. Спочатку Люмик, здивовано дивився на інших, повільно рухаючись уперед. А коли зрозумів, що рухається не він, а стіна позаду нього, хотів було кинутися геть. Але стіна ніби не хотіла відпускати Люмика і в ту саму мить зачепила його за кофтинку майже непомітним цвяхом та почала сунутися вгору, зупинившись у метрі над землею. Люмик намагався самостійно відчепитись, смикаючись у повітрі. А всі інші, тим часом, скупчились навколо монетки та намагались зрозуміти її призначення. Люмик зрозумів, що ніхто навіть не помічає, що з ним трапилось, і голосно кахикнув. Усі здивовано озирнулися. Але побачивши те, що з’явилось у місці, звідки висунулась стіна, відразу зацікавились іншою річчю. Доки Гайлик та Набридик СКАЧАТЬ