Одіссея. Гомер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ж усі залишіться зі мною й скажіть, щоб служниці

      В домі там учту скоріш готували багату і пишну,

      Дрова і чистую воду несли і стільці розставляли».

      ⁴³⁰ Так він сказав, і усі почали метушитись. Телицю

      З поля пригнали; прийшли з корабля рівнобокого разом

      Товариші Телемаха відважного; майстер з’явився

      З мідним приладдям в руках, потрібним у справі ковальській:

      Кліщі міцні, і ковадло, і молот приніс він, якими

      ⁴³⁵ Золото звик оброблять. Прийшла і Афіна в тій жертві

      Долю прийняти свою. А Нестор, комонник старезний,

      Золота дав, – золотар ним старанно оздобив телиці

      Роги криві, щоб красою їх втішити очі богині.

      Світлий Ехефрон і Стратій вели ту за роги телицю.

      ⁴⁴⁰ Воду в квітчастому глеку Арет однією рукою

      Виніс із дому, а в другій тримав із ячменем жертовним

      Короба. Тут же стояв Фрасімед, прославлений в битвах, —

      Гостру сокиру тримав він, ударить телицю готовий.

      Чашу підставив Персей. А Нестор, комонник старезний,

      ⁴⁴⁵ Руки помивши, молився Афіні й посипав телицю

      Зерном і, шерсті з чола її зрізавши, в полум’я кинув.

      А як усі помолились і зерном посипали жертву,

      Несторів син, Фрасімед, відвагою славний, до неї

      Раптом наблизивсь, ударив сокирою й, м’язи на карку

      ⁴⁵⁰ Їй розрубавши, знесилив. І радісно всі закричали —

      Дочки, й невістки, і навіть сама Еврідіка поважна,

      Нестора вірна дружина, найстарша з Кліменових дочок.

      Жертву тоді над землею широкодорожньою разом

      Всі підняли, й Пісістрат заколов її, вождь мужовладний.

      ⁴⁵⁵ Кров з неї чорна побігла, й дихання покинуло кості;

      Швидко на частки її поділили й відрізали стегна

      Так, як наказує звичай, і жиром обабіч обклали,

      Згорнутим вдвоє, а зверху сирим іще м’ясом накрили.

      Старець палив на вогні їх, вином окропивши іскристим,

      ⁴⁶⁰ А молоді біля нього в руках п’ятизубці тримали.

      Стегна спаливши телиці й утроби її скуштувавши,

      Решту усю на шматки порубали й, рожнами проткнувши,

      Смажити стали, рожни над вогнем повертаючи гострі.

      А Телемаха тим часом купала тоді Полікаста,

      ⁴⁶⁵ Нестора Нелеїада прекрасна дочка наймолодша.

      Вимивши, тіло йому оливою добре натерла,

      Потім хітон полотняний і плащ надягнула на нього —

      Вийшов з купелі юнак, до безсмертних на вигляд подібний,

      І, підійшовши, близ Нестора сів, керманича люду.

      ⁴⁷⁰ М’ясо тим часом засмажили вже і з рожен поздіймали.

      Сіли до учти вони. А навколо стола метушились

      Слуги дбайливі, вина в золоті доливаючи кубки.

      Потім, коли уже голод СКАЧАТЬ