Одіссея. Гомер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вони на дім владаря, того паростка Зевса, —

      ⁴⁵ Все-бо, як сонце яскраве, як місячне сяйво, блищало

      В високоверхім, стрункім Менелая славетного домі.

      Потім, коли там удосталь свої вже натішили очі,

      Митись пішли вони в гладко обтесану, чисту купелю.

      Добре помивши, служниці оливою їх намастили,

      ⁵⁰ Свіжі хітони на них надягнули й кереї вовняні.

      В ряд з Менелаєм Атрідом у крісла вони посідали.

      Воду служниця внесла в золотому чудовому глеку

      Руки вмивати й поволі над срібним цеберком зливала;

      Потім поставила стіл перед ними, обструганий рівно.

      ⁵⁵ Ключниця хліба внесла їм поважна і страв розмаїтих,

      Радо і щедро черпнувши з домашніх запасів численних;

      Високо чашник на блюдах поклав дерев’яних їм м’яса

      Різного, й келихи він золоті перед ними поставив.

      Слово привітне промовив до них Менелай русокудрий:

      ⁶⁰ «Хліба мого споживіть на здоров’я! А потім, коли вже

      Підживитеся, почну я розпитувать, що ви за люди.

      Вами продовжений гідно, батьків ваших рід не загинув, —

      З роду державців, як видно, походите ви берлоносних,

      Зевса годованців: прості таких би, як ви, не вродили».

      ⁶⁵ Так він промовив, у руки телячої взяв хребтовини

      Й жирні шматки їм поклав із своєї почесної пайки.

      Руки до страв приготованих зразу ж усі простягнули.

      Потім, коли уже голод і спрагу вони вдовольнили,

      Нестора синові мовив тоді Телемах тямовитий,

      ⁷⁰ Голову близько схиливши, щоб інші його не почули:

      «Глянь, Несторіде, мій друже, для серця мого найлюбіший,

      Як в цих покоях лунких все виблискує міддю яскраво,

      Золотом, сріблом, та ще ж і слоновою кістю, й електром!

      Тільки у Зевса, мабуть, оселя така на Олімпі!

      ⁷⁵ Скільки скарбів тут коштовних! Дивлюся – і дивом дивуюсь».

      Слів його тихих, проте, дочув Менелай русокудрий

      І, промовляючи, з словом до них звернувся крилатим:

      «Дітоньки любі! Із Зевсом нікому з людей не рівнятись,

      Все-бо у нього нетлінне: скарби і будівлі численні.

      ⁸⁰ Може б, з людей хто зі мною й помірявсь достатком, а може,

      Й ні; та багато блукавши і лиха зазнавши багато,

      Все це привіз в кораблях я й на восьмому році вернувся,

      Кіпр, Фінікію й Єгипет відвідавши в довгих блуканнях.

      Був я також в ефіопів, сидонян, в країні ерембів,

      ⁸⁵ В Лівії був, де рогатими родяться зразу ж ягнята,

      Де по три рази щороку котяться і вівці, і кози;

      Там ні господар, ні навіть пастух ще не відав нестатку

      Ні в молоці у солодкім, ні в м’ясі та свіжому сирі,

      Цілий-бо рік молока удосталь там можна доїти.

      ⁹⁰ Поки СКАЧАТЬ