Екзорцист. Вільям Пітер Блетті
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Екзорцист - Вільям Пітер Блетті страница 24

Название: Екзорцист

Автор: Вільям Пітер Блетті

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Ужасы и Мистика

Серия:

isbn: 978-617-12-5323-0, 978-0-06-209435-3, 978-617-12-5324-7, 978-617-12-5081-9, 978-0-06-209435-3

isbn:

СКАЧАТЬ дивилися з-за окулярів у металевій оправі. Він вибачився за запізнення, поскаржившись із незворушним обличчям Кріс:

      – Ніяк не міг підібрати відповідну краватку. – Якусь мить Кріс розгублено дивилася на нього, а тоді вибухнула реготом. Її цілоденна депресія почала розвіюватися.

      Спиртне зробило свою справу. Через деякий час гості, розбрівшись групками по кімнаті, почали вести жваві розмови, не забуваючи й про наїдки.

      Кріс наклала собі на тарілку зі шведського столу гарячу їжу й роззирнулася по кімнаті за місіс Перрін. Он де вона. На дивані з отцем Ваґнером, деканом єзуїтського коледжу. Кріс уже встигла з ним перекинутися кількома словами. Він мав лису, поцятковану ластовинням голову. Манери його м’які та стримані. Кріс рушила до дивана й вмостилася прямо на підлозі перед кавовим столиком саме тоді, коли ясновидиця весело засміялася.

      – Ой, Мері Джо, годі вам! – усміхнувся декан, підносячи до рота виделку з карі.

      – Ага, годі вам, – луною відгукнулася Кріс.

      – О, вітаю! Чудове карі! – похвалив декан.

      – Не надто гостре?

      – Зовсім ні, якраз те, що треба. Мері Джо власне розповідала мені про єзуїта, що також був медіумом.

      – І він мені не вірить, – весело додала ясновидиця.

      – А, distinguo, – уточнив декан. – Я тільки сказав, що в це важко повірити.

      – Маєте на увазі, що він був справжній медіум? – запитала Кріс.

      – Ну звісно, – підтвердила Мері Джо. – Та він навіть займався левітацією!

      – О, я це роблю щоранку, – спокійно додав єзуїт.

      – І він проводив спіритичні сеанси? – допитувалася в місіс Перрін Кріс.

      – Ну так, – відповіла вона. – Він був надзвичайно відомий у дев’ятнадцятому столітті. Фактично він був, мабуть, єдиний спіритуаліст, якого в той час не засудили за шахрайство.

      – Я повторюю, що він не був єзуїт, – прокоментував ці слова декан.

      – О Боже, та ж був! – засміялася ясновидиця. – У двадцять два роки він долучився до єзуїтів, пообіцявши більше не займатися спіритизмом, але його викинули геть із Франції, – розреготалася вона, – після сеансу, який він провів у Тюїльрі. І знаєте, що він вичворив? Посеред сеансу сказав імператриці, що до неї зараз доторкнуться рученята дитинки-привиду, що ось-ось матеріалізується, а коли там раптово ввімкнули світло, – сказала, регочучи, вона, – його впіймали на тому, що він торкався своєю оголеною ступнею імператорської руки! Можете собі уявити?

      Єзуїт з усмішкою відставив убік тарілку.

      – Більше навіть не просіть скидок на відпущення гріхів, Мері Джо.

      – Ой, та ну вас, у кожній отарі є своя паршива вівця.

      – Ми вже й так перевищили квоту з папами родини Медічі.

      – Ви знаєте, а я колись пережила щось подібне, – почала була Кріс.

      Але декан не дав їй договорити:

      – Ви що, хочете висповідатися?

      Кріс усміхнулася й заперечила:

      – Ні, я не католичка.

      – Ой, СКАЧАТЬ