Екзорцист. Вільям Пітер Блетті

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Ви так і не сказали, що діється в тому будиночку, – нагадала вона йому. – Чи це велика таємниця? Хто той священик, якого я там часто бачу? Такий смаглявий? Схожий на боксера? Знаєте, кого я маю на увазі?

      Декан кивнув, похиливши голову.

      – Отець Каррас, – мовив він неголосно й сумно. Тоді поставив келих із вином і покрутив його за ніжку. – Бідолаха пережив учора тяжке потрясіння.

      – О, а що сталося? – запитала Кріс.

      – Померла його мати.

      Кріс відчула дивовижну скорботу, сама не розуміючи чому. – Ой, як жаль, – ледь чутно мовила вона.

      – Він це взяв дуже близько до серця, – вів далі єзуїт. – Вона, здається, жила самотньо й лежала мертвою, мабуть, зо кілька днів, аж поки її знайшли.

      – Ой, яке жахіття, – пробурмотіла місіс Перрін.

      – І хто її знайшов? – запитала, спохмурнівши, Кріс.

      – Управитель її будинку. Можливо, її б і досі не знайшли, якби не… Одним словом, сусіди почали скаржитися, що там безперервно працює радіо.

      – Як сумно, – неголосно сказала Кріс.

      – Вибачте, будь ласка, мадам.

      Кріс подивилася на Карла. Він тримав тацю з лікерами й тоненькими елегантними келишками.

      – Ага, постав це тут, Карле, так буде добре.

      Кріс завжди сама подавала гостям лікери.

      Вона відчувала, що це додає певної інтимності, якої б інакше забракло.

      – Ну, почнімо, мабуть, із вас, – звернулася вона до декана й місіс Перрін. Обслужила їх, а тоді рушила далі кімнатою, приймаючи замовлення й пригощаючи гостей; коли ж обійшла всіх присутніх, дехто вже встиг поміняти розмовників, за винятком Даєра й астронавта, що, здається, відчували взаємну симпатію.

      – Ні, якщо чесно, то я зовсім не священик, – почула Кріс, як із вельми серйозним виглядом промовляв Даєр, поклавши руку на плече астронавта, що аж заходився реготом. – Насправді я страшенно крутий рабин-авангардист.

      Кріс саме обмінювалася спогадами про Москву з Клірі, коли з кухні долинув знайомий пронизливий і сердитий голос.

      О Господи Ісусе! Берк!

      Він покривав когось непристойними лайками.

      Кріс перепросилася й квапливо рушила до кухні, де Карла агресивно атакував Деннінґз, тоді як Шерон робила марні спроби його вгамувати.

      – Берку! – вигукнула Кріс. – Припини негайно!

      Режисер і далі лютував, не звертаючи на неї уваги, кутики його губ пінилися слиною, тоді як Карл склав на грудях руки і з флегматичним виразом обличчя притулився до зливальниці, не кліпаючи очима й мовчки дивлячись на Деннінґза.

      – Карле! – зронила Кріс. – Іди звідси, чуєш? Геть! Невже ти не бачиш, який він?

      Але швейцарець не зрушив із місця, аж поки Кріс не почала силою штовхати його до дверей.

      – Нацистська свиня-я-я! – гаркнув у спину Карлові Деннінґз, а тоді добродушно глянув на Кріс і лагідно запитав, потираючи руки: – То що там нині на десерт?

      – Десерт?

      Кріс легенько СКАЧАТЬ