Название: Екзорцист
Автор: Вільям Пітер Блетті
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Ужасы и Мистика
isbn: 978-617-12-5323-0, 978-0-06-209435-3, 978-617-12-5324-7, 978-617-12-5081-9, 978-0-06-209435-3
isbn:
Кріс запалила сигарету і, попиваючи каву, глянула у вікно праворуч на шпилі Джорджтаунського університету, а тоді замислено перевела погляд на оманливо спокійну поверхню Потомаку, що жодним чином не натякала на небезпечно стрімку й потужну течію в глибині річки. Кріс трохи змінила позу. У м’якому надвечірньому світлі річка з її вдаваним спокоєм і непорушністю несподівано вразила її передчуттям чогось запланованого заздалегідь.
Що зачаїлось і очікує.
– Мені дуже сподобалася вечеря, мамо.
Кріс повернулася до Реґани з її щасливою усмішкою і, як це вже нерідко траплялося, аж затамувала дух від непроханого болю, що інколи пронизував її, коли вона несподівано помічала в обличчі доньки риси Говарда. У такі миті вона зазвичай усе звалювала на гру світла. Перевела погляд на тарілку Реґани.
– Так і залишиш пиріг?
Реґана опустила очі.
– Мамо, я перед тим ще з’їла трохи цукерок.
Кріс загасила недопалок і всміхнулася.
– Ну, то поїхали додому, Реґ.
Вони повернулися перед сьомою. Віллі й Карл уже були вдома. Реґана швиденько побігла в дитячу кімнату в підвалі, прагнучи доліпити глиняну пташку для мами. Кріс попрямувала в кухню по сценарій. Віллі там заварювала каву. Мала роздратований і понурий вигляд.
– Ну, Віллі, як воно? Добре відпочили?
– Не питайте. – Віллі вкинула в киплячий кавник яєчну шкаралупу й пучку солі. Вони ходили в кіно – пояснила вона. Їй хотілося подивитися бітлів, але Карл наполіг на артгаусному фільмі про Моцарта.
– Жахіття, – гнівалася Віллі, зменшуючи вогонь у пальнику. – Який кретин!
– Спочуваю тобі. – Кріс засунула сценарій під пахву. – Слухай, Віллі, ти не бачила десь сукенки, яку я купила Реґані минулого тижня? Блакитної, з бавовни?
– Так, бачила в її шафі сьогодні вранці.
– І куди ти її поклала?
– Вона там.
– Може, ти помилково кинула її в брудну білизну?
– Вона там.
– У брудній білизні?
– У шафі.
– Ні, там немає. Я дивилася.
Віллі намірилася відповісти, але тоді стулила губи й нахмурилася. До кухні зайшов Карл.
– Доброго вечора, мадам.
Він рушив до зливальниці налити собі склянку води.
– Чи ти поставив пастки? – запитала Кріс.
– Щурів немає.
– Чи ти їх поставив?
– Поставив, звісно, але горище чисте.
– А як тобі кіно, Карле?
– Цікаве, – відказав він. Його голос, як і обличчя, не виявляв жодної емоції.
Мугикаючи популярну пісеньку бітлів, Кріс почала вже була виходити з кухні, але тоді зненацька обернулася.
Ще одна спроба!
– Чи СКАЧАТЬ