Жінка у вікні. Е. Дж. Фінн
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Жінка у вікні - Е. Дж. Фінн страница 34

Название: Жінка у вікні

Автор: Е. Дж. Фінн

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современные детективы

Серия:

isbn: 978-617-12-4821-2,978-617-12-4536-5

isbn:

СКАЧАТЬ Минуло майже десять місяців, відколи я познайомилася з Біною – майже десять місяців, відколи я покинула лікарню зі спиною в синцях і пошматованим горлом, – і вже на той час ми обожнювали одна одну. Можливо, ми навіть стали друзями, як казав доктор Філдінґ.

      – Тепло сьогодні. – Вона кладе гирю на мою вигнуту спину; лікті в мене трусяться. – Краще б відчинила вікно.

      – Навіть не думай, – бурчу я.

      – Подумай, що ти втрачаєш.

      – Я багато чого втрачаю.

      За годину, коли моя футболка вже геть присмокталася до шкіри, Біна підіймає мене на ноги.

      – Хочеш спробувати той трюк із парасолею?

      Я хитаю головою. Моє волосся липне до шиї.

      – Не сьогодні. І це не трюк.

      – Сьогодні саме чудовий день. Надворі тепло й гарно.

      – Ні… я… ні.

      – Ти з похмілля.

      – І через це також.

      Невеличке зітхання.

      – А з доктором Філдінґом пробувала цього тижня?

      – Так, – брешу я.

      – І як усе пройшло?

      – Нормально.

      – Далеко зайшла?

      – Тринадцять сходинок.

      Біна вивчає мене.

      – Зрозуміло. Непогано, як для панянки твого віку.

      – Старію, що вдієш.

      – Так? Коли твій день народження?

      – Наступного тижня. Одинадцятого. Одинадцятого одинадцятого.

      – Організую тобі знижку для пенсіонерів. – Вона нахиляється, спаковує гирі у футляр. – Ходімо, поїмо.

      Я ніколи багато не готувала – шефом був Ед, а тепер «Свіжа доставка» підвозить мені продукти під двері: заморожені вечері, їжа для мікрохвильовки, морозиво, вино (доcтобіса вина). Також кілька порцій пісного білка й фруктів, заради Біни. І заради мене самої, як вона б заявила.

      Наші обіди не враховуються в час сеансу – здається, Біна насолоджується моєю компанією.

      – Мені за це тобі також платити? – якось запитала я.

      – Ти й так для мене готуєш, – відповіла вона.

      Тоді я саме зсувала пригорілий шмат курятини на її тарілку.

      – Хіба у цьому вся справа?

      Сьогодні у нас диня з медом та кілька смужок сухого бекону.

      – Точно незасолений? – питає Біна про останній.

      – Точно.

      – Дякую, панянко. – Вона переносить шматочки дині собі до рота, стирає мед із губ. – Я читала статтю, де писалося, що бджоли можуть пролітати шість миль від свого вулика у пошуках пилку.

      – Де ти таке прочитала?

      – В «Економісті».[155]

      – Овва, «Економіст».

      – Неймовірно, правда?

      – Депресивно, я б сказала. Я от не можу навіть з дому вийти.

      – Стаття ж не про тебе була.

      – А звучить, наче про мене.

      – І ще вони танцюють. Це називають…

      – Круговий СКАЧАТЬ



<p>155</p>

«The Economist» – впливовий англійський тижневик, що позиціонує себе як видання для багатих і впливових ділових людей.