П'ятеро в ліфті, не рахуючи Музи. Стефан Піпа
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу П'ятеро в ліфті, не рахуючи Музи - Стефан Піпа страница 17

СКАЧАТЬ йому це зробити:

      – Конкретніше, що треба?

      – Карту, – коротко висловився Іван Тимофійович.

      – Ясно, – жіноча голова мить подумала і додала, – Зараз.

      Отвір з голосним стуком зачинився, показавши людям напис на засувці: «ПЕРЕОБЛІК».

      За декілька секунд отвір знову відкрився і жіноча голова звернулася до діда:

      – Що дасте навзамін?

      Дідо повернувся до інших і безтурботно запитав:

      – Що ми маємо?

      Четверо одностайно виразили здивування на своїх обличчях.

      – Старче, що ти особисто можеш дати, щоб отримати карту? – уточнила жіноча голова.

      Дідо повернувся до хатинки:

      – Навіть не знаю, – Іван Тимофійович знизав плечима і хвацько крутонув в руках своїм ціпком.

      Жіноча голова кинула оком на палицю:

      – Давайте свого ціпка.

      – Ні, – категорично відмовився дідо, – Просіть щось інше – гроші, мобільний, можу Вам відпрацювати, але палицю не віддам нізащо. Це – подарунок друзів. Крім того, цей ціпок – дуже рідкісний екземпляр одного видатного вже покійного майстра. Та найголовніше, що це – подарунок від друзів. Тут і табличка є, – на підтвердження своїх слів дідо продекламував золотистий напис на платиновій пластинці у верхній частині ціпка: «Академіку, почесному члену-кореспонденту АН Країни, професору, доктору філософських наук, лауреату державної премії імені Сковороди, скромному трудівнику на освітянській ниві Ясинецькому Івану Тимофійовичу від вірних друзів».

      Грубий промовив тихо:

      – Тщєславіє – любімєйшій порок, – і голосніше, – Дєд, шо ти ламаєшся, як дєвка, в натурє. Віддай свою палку, і йдемо далі.

      – Вона мені дорога як пам'ять, – дідо притиснув палицю до грудей, в правому оці забриніла сльоза.

      – Віддай палку. І, може, це змінить Ваше життя, – промовив Грубий і єхидно посміхнувся.

      Іван Тимофійович одразу пригадав свої слова, нещодавно сказані коротуну, різко простягнув палицю жіночій голові, не дивлячись в її бік. З’явилася жіноча рука, яка забрала ціпок і поклала на підвіконня маленький картонний аркуш, розміром шість на десять з половиною сантиметрів. Дідо взяв його в руки. На ньому він побачив кольорове зображення танцюючої жінки з двома палицями в руках. Внизу він прочитав підпис «THE WORLD».

      Взагалі-то Кліо планувала видати п’ять карт, кожному по одній. Такий собі індивідуальний підхід. І для чистоти експерименту, поки мандрівники спостерігали напис «ПЕРЕОБЛІК» на засувці, Вона дістала колоду, старанно її перемішала і дістала з неї п’ять різних картинок. Але потім вирішила, що стільки карт на один раз для них буде забагато, та і Їй писанини додасться, тому залишила тільки одну карту, яку й отримав дідо в обмін на свій ціпок.

      В Івана Тимофійовича затрусилися руки, і він закричав:

      – Ви що, жартуєте?! Хіба це схоже на карту?! І за такий непотріб я віддав СКАЧАТЬ