Шопенгауер як ліки. Ірвін Ялом

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ діяльність клінічного філософа – ця галузь ніяк не регулюється законодавством штату. Однак ліцензія психотерапевта-консультанта матиме для мене безліч переваг, включно зі страхуванням від лікарських помилок та більш ефективним просуванням себе на ринку. На відміну від Шопенгауера, я не маю ані незалежного джерела фінансової підтримки, ані потужної наукової підтримки. Гадаю, ти на власні очі бачив, як зневажливо ставляться до філософії йолопи з цього свинарника, який гордо іменують університетом.

      – Філіпе, чому ми мусимо кричати одне одному? Лекція вже закінчилася. Чому б тобі не сісти ближче, щоб ми могли продовжити нашу бесіду за більш неформальних обставин?

      – Гаразд.

      Філіп зібрав свої нотатки, запхав їх до портфеля і вмостився у кріслі першого ряду. І хоча тепер вони сиділи ближче одне до одного, їх усе ще розділяли чотири ряди крісел, а Філіп був змушений незручно вигинати шию, щоб дивитися на Джуліуса.

      – Отож, якщо я правильно тебе зрозумів, ти пропонуєш своєрідний обмін: я стаю твоїм супервізором, а ти навчатимеш мене мудрості Шопенгауера? – вже тихіше поцікавився Джуліус.

      – Саме так! – Філіп повернув до нього голову, однак їхні погляди не зустрілися.

      – І ти вже міркував над тим, якою саме буде наша співпраця?

      – У мене було багато думок з цього приводу. Насправді, лікарю Герцфельд…

      – Джуліусе.

      – Авжеж, Джуліусе. Я хотів сказати, що протягом кількох тижнів міркував над тим, щоб зателефонувати тобі й попросити про супервізію, однак щоразу відмовлявся від цієї думки – переважно з фінансових причин. А потім ти сам мені зателефонував – і я був вражений. Неймовірний збіг! Щодо нашої співпраці я пропоную зустрічі у щотижневому форматі. Ми розділимо годину навпіл: половина часу піде на твої експертні поради щодо моїх пацієнтів, а інша половина – на мої розповіді про Шопенгауера.

      Джуліус заплющив очі й поринув у роздуми.

      Філіп зо дві-три хвилини почекав, а тоді сказав:

      – То що думаєш про мою пропозицію? Хоч я й певен, що студенти більше не з’являться, за розкладом після лекції я маю працювати в адміністрації, тож мені вже треба поспішати.

      – Розумієш, Філіпе, такі пропозиції отримуєш не щодня. Мені треба трохи більше часу, щоб усе обміркувати. Давай зустрінемося на цьому тижні. Я вільний у середу по обіді. Тобі буде зручно о четвертій?

      Філіп кивнув:

      – У середу я закінчую о третій. Зустрінемося в моєму офісі?

      – Ні, Філіпе, в моєму. Зараз я працюю вдома – Пасифік-авеню, 249. Це неподалік від мого старого офісу. Ось, тримай візитівку.

      Уривок зі щоденника Джуліуса

      Я почувався неабияк спантеличеним, коли після своєї лекції Філіп запропонував мені бартер: я стаю його супервізором, а він моїм учителем. Дивовижно, наскільки швидко людина може знову підпасти під знайомий вплив іншої людини. Це схоже на те, як уві сні бачиш СКАЧАТЬ