Название: П’ята Саллі
Автор: Деніел Кіз
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная классика
isbn: 978-617-12-4142-8,978-617-12-4143-5,978-617-12-3911-1
isbn:
– Ти прекрасна, – сказав він, коли нарешті потягнув її назад до столика.
– Оце й усе?
– Найцікавіша, найзахопливіша, найдикіша, найбожевільніша жінка, яку я коли-небудь зустрічав.
– Звісно, – прошепотіла вона.
– А ще найзаплутаніша, найтаємничіша, наймінливіша, найзвабливіша…
– Хто? Отака маленька я? Ти говориш про отакесеньку мацюпусіньку Беллочку?
– Єдина річ мене лякає, Белло.
– Яка?
– Боюся, що ти змінишся. Боюся, що ти підеш до дамської кімнати і повернешся іншою. Чи якщо я поверну голову або кліпну очима, ти перетворишся, до того, як я встигну обійняти тебе, до того, як я…
– Тому що я найкраща в світі актриса. Але я не хочу серйозних розмов. Я прийшла веселитися.
– Але ми мусимо про це поговорити.
Вона підвелася:
– Якщо ти станеш серйозним, я піду. Я не з серйозних жінок, Еліоте. Якщо я тобі подобаюся, доведеться прийняти мене такою, яка я є. Якщо почнеш замислюватися над тим, хто я, яка я, мені доведеться піти.
– Господи, Сіндерелло-Попелюшко, припини. Я не хотів тебе образити. Будь ласка, не йди.
Вона сіла.
– Я – не Сіндерелла. Ніколи більше не називай мене так. Я граю всі інші ролі, але не цю.
– Добре, добре. Вибач.
– Розкажи мені про себе, Еліоте. Чим ти заробляєш на життя?
Він пильно подивився на неї, й у той же момент вона зрозуміла, що зробила помилку, тож почала підводитись. Але він вхопив її зап’ясток і сказав:
– Я власник місця, де ти працюєш, Белло. Співвласник «Шляху з жовтої цегли».
– Звісно, що я це знаю, – сказала вона, намагаючись вийти з ситуації. – Я просто тебе дражнила.
– То ти, мабуть, й справді – одна з найкращих актрис у світі.
– Саме про це я завжди мріяла. Завжди знала, якби мені дали головну роль, я б могла співати, танцювати і досягти слави та багатства.
– Я вірю в це.
– І не лише танцювати, – сказала вона. – Кілька разів я брала участь у виставах та читаннях на офф-офф-Бродвеї[32] та в кав’ярнях Ґрінвіч-Віллидж. Люди кажуть, що у мене дуже добре виходить.
– Що ж, – сказав він, – чому б тобі не показати щось у нас, в «Шляху з жовтої цегли»? Час від часу ми проводимо шоу. Ти б могла співати чи танцювати, чи що тобі заманеться, розважати відвідувачів.
– Я б залюбки. Справді. – Белла притягнула його до себе та поцілувала в губи.
– Хочеш, підемо звідси? – спитав Еліот.
– Куди?
– До мене? Чи до тебе?
– Я хочу танцювати.
– Господи Ісусе! Ти ж не збираєшся танцювати цілу ніч?
– Чому ж ні? Ніч – найкращий час для танців. Ми ж не ходимо танцювати зранку чи вдень.
– У мене болять ноги, – сказав він. – Я голодний. СКАЧАТЬ
32