П’ята Саллі. Деніел Кіз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ її, Фред, як завжди, вже хропе в ліжку, роззявивши рота так, що видно проміжки на місці його передніх зубів, і Саллі залазить до свого ліжечка.

      Сльози біжать щоками, й вона тремтить, коли згадує, як мама інколи забуває про крісло, не підпирає клямку. Саллі може трішки прочинити двері та бачить їх обох, голих, під жовтим світлом настільної лампи. Вони не стрибають на ліжку. Її мама стоїть на колінах, підвівши зад, а Фред – на ній, і вони дриґаються, як ті собаки. Його обличчя розшарілося, а голова виглядає завеликою для такого худого тіла, і він погаркує.

      Коли Фред злізає й Саллі бачить ту штуку, якою він штрикав її маму, о Господи, як же вона лякається. Вона втрачає свідомість.

      Згадуючи це, Саллі закричала та почала розхитуватися вперед-назад, піт стікав її обличчям. Вона відчула пронизливий біль у шиї та очах, і просто там, в кімнаті для огляду, втратила свідомість.

* * *

      Белла розплющила очі та роззирнулася довкола, міркуючи, що ж збіса трапилось, але коли побачила Роджера, то зразу ожила, облизала губи та вдалася до свого гортанного голосу «а-ля Мей Вест[28]».

      – Привіт, красунчику…

      Його очі округлились, і він вже збирався щось сказати, але передумав. Він кинув швидкий погляд на Меґґі та привернув її увагу легким застережливим похитуванням голови. У неї щелепа відвисла.

      Коли Белла побачила, що лежить на столі для огляду, то сіла та нахилила ноги вбік, і провела пальцями по стегнах. Все ще імітуючи Мей Вест, вона заговорила хрипким голосом.

      – Що ж, що б там у мене не було, доку, сподіваюся, це тебе не зупинить, і ми якось здибаємося та гарненько гульнемо.

      Коли вони так і не заговорили, Белла припинила свою імітацію та розсміялася:

      – Ви обоє маєте такий вигляд, ніби пацієнтка вмерла, а потім знову ожила. Сподіваюся, це не якась антисоціальна хвороба.

      Роджер нарешті знайшов сили заговорити, хоча перші слова трохи прохрипів:

      – Чи не могли б ви назвати своє ім’я для запису?

      – А ми записуємо? Я не чую музики.

      – Я маю на увазі, для запису нашої розмови.

      – А такого запису. Мене звуть Белла. З італійської це означає «вродлива». Я не розмовляю італійською, але один шукач талантів, якого я дуже зацікавила, якось це мені розказав.

      Роджер кивнув, і я бачила, наскільки йому важко зберігати спокій.

      – Ви не могли б сказати, скільки вам років?

      – Більше вісімнадцяти, – сказала вона і захихотіла.

      – Ви знаєте, де ви зараз?

      Белла роззирнулася.

      – Ну, я на столі для оглядів, а у вас білий халат. Можливо, я на знімальному майданчику «Головного госпіталю»[29] і в мене проби на роль. – Вона потягнулася і заклала руки за голову, влаштовуючись у надзвичайно недвозначній позі. – Я зроблю все, щоб почати кар’єру актриси. Я дуже талановита.

      – Я лікар, Белло. Я тут, щоб вам допомогти.

СКАЧАТЬ