Солодка пісня. Лейла Слімані

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Щоб не складалося враження, що вона зловживає гостинністю. «Що б там вони не говорили про те, що це канікули й для нас також, якщо ти забагато розважатимешся, вони це сприймуть не надто добре». За обідом Стефані сиділа поряд із матір’ю, далеко від господарів та їхніх гостей. Вона пригадує, як усі балакали й балакали нескінченно. А вони з матір’ю їли мовчки, опустивши очі додолу.

      Рув’є через силу терпіли присутність дівчати. Вона їх бентежила, це відчувалося майже фізично. Вони відчували ганебну антипатію до цієї чорнявої незграбної дівчинки у вилинялому купальнику і з незворушним обличчям. Коли вмощувалась у вітальні дивитися телевізор разом із малими Ектором і Танкредом, батьки мимоволі дратувалися. Зрештою закінчувалося тим, що вони просили її про послугу: «Стефані, серденьку, пошукай-но мої окуляри, які я покинула в передпокої». Або ж казали, що мати чекає її на кухні. На щастя, Луїза навіть без прохання з боку Рув’є заборонила доньці підходити до басейну.

      Напередодні від’їзду Ектор і Танкред запросили сусідів погратися на новісінькому батуті. Стефані, яка була трішечки старшою за хлопчиків, виконувала неймовірні повітряні фігури. Її карколомні стрибки, перевороти викликали захоплені вигуки в інших дітей. Врешті-решт мадам Рув’є звеліла Стефані злазити й дати погратися іншим. Підійшовши до чоловіка, вона поблажливим тоном мовила: «Мабуть, не варто запрошувати її сюди ще раз. Гадаю, для неї це важко. Напевне, вона страждає, коли бачить усе це, на що вона не має права». Її чоловік із полегшенням посміхнувся.

* * *

      Міріам очікувала цього вечора цілий тиждень. Вона відчинила вхідні двері. Луїзина сумочка лежала на кріслі у вітальні. Міріам почула дитячі співи. Про зелену мишку й кораблик на воді, про якусь штуку, що крутиться, і про ще одну, що плаває. Вона підійшла навшпиньки. Луїза стояла на колінах, нахилившись над ванною. Міла купала у воді рудоволосу ляльку, а Адам плескав у долоні й співав. Луїза обережно набирала жменю піни й наносила її на дитячі голівки. Діти сміялися з цих шапочок, які нянька здувала одним подихом.

      Їдучи додому в метро, Міріам хвилювалася, мов закохана. Вона цілий тиждень не бачила дітей і пообіцяла, що цей вечір присвятить їм. Вони всі разом умостяться на великому ліжку. Вона лоскотатиме, обійматиме дітей, пригортатиме до себе, поки їм не набридне.

      Зачаївшись за дверима ванної, Міріам спостерігала за дітьми, відчуваючи велике піднесення. Їй відчайдушно хотілося доторкатися до їхньої шкіри, цілувати їхні рученята, слухати, як вони пискливими голосами кличуть «мамо!». Вона раптом стала такою сентиментальною. От що робить із нею материнство. Іноді вона від цього почувалася трохи дурнуватою. У звичайних речах вона бачить щось надзвичайне. Хвилюється через дрібниці.

      Цього тижня вона щовечора поверталася пізно. Діти вже спали, і після того, як Луїза йшла геть, Міріам інколи засинала з Мілою в її ліжечку, вдихаючи солодкуватий запах доньчиного волосся, що пахло полуничними СКАЧАТЬ