Розстрільний календар. Олена Герасим'юк

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ документів. Ці обшуки бували частенько, десь разів вісім-десять, і весь час щось забирали».

      Під час радянських свят дисиденту заборонялося виходити з квартири, з двору…

      Лише за рік після проголошення незалежності України, 28 серпня 1992 року, Береславського реабілітували.

Джерела

      Захаров Борис. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956–1987). – Х.: Фоліо, 2003. Режим доступу: https://goo.gl/ 80NQlE

      Овсієнко Василь. Інтерв’ю Миколи Олександровича Береславського 2 квітня 2001 р. // Дисидентський рух в Україні: Віртуальний музей. – 2008. – 7 липня. Режим доступу: http://goo.gl/RTrh39

      Рапп Ірина. Береславський Микола Олександрович // Дисидентський рух в Україні: Віртуальний музей. – 2005. – 18 квітня. Режим доступу: http://goo.gl/rShNGr

      11 лютого 1963 року в Києві розпочалася Республіканська конференція з питань культури української мови. Учасники конференції порушили питання про надання українській мові статусу державної

      Організаторами конференції були Київський державний університет та Інститут мовознавства Академії наук УРСР. Громадський резонанс мали виступи й культурно-мовна діяльність письменників Максима Рильського, Костянтина Гордієнка, Бориса Антоненка-Давидовича, Миколи Шумила, Петра Панча, Дмитра Білоуса, мовознавців Михайла Жовтобрюха, Віталія Русанівського, Миколи Пилинського та багатьох інших.

      Конференція стала публічним протестом проти політики партійно-радянського керівництва у мовній сфері. Учасники конференції виступили за надання українській мові статусу державної.

      Конференція проходила у «жовтому» корпусі Київського університету на бульварі Шевченка. Інформаційний вибух стався, коли слово для виступу дали молодій дослідниці Лідії Орел. Вона розповіла про реальний стан української мови, про витіснення її з усіх сфер життя.

      Наступним виступив диктор Петро Бойко. Він пропонував усунути такі слова, які вважалися нібито українськими, але були скальковані з російської мови. Того самого вечора в ефірі він зачитав відредагований текст, без «радянських» адаптацій.

      На конференції прозвучало 27 доповідей. Учасники форуму звернулися до ЦК КПУ та уряду України з клопотанням ввести в усіх дошкільних, загальноосвітніх і середніх спеціальних навчальних закладах українську мову навчання, усю документацію в установах, підприємствах, на транспорті і в торгівлі вести рідною мовою. У клопотанні йшлося також про збільшення видання наукових праць, художніх книжок і підручників українською мовою та виробництва українських фільмів.

Джерела

      Грабовський Сергій. Від «Культури мови» до «Інтернаціоналізму чи русифікації?»: напівзабута сторінка українського життя у лютому 1963 року // Радіо Свобода. – 2008. – 13 лютого. Режим доступу: https://goo.gl/lw8RER

      Грабовський Сергій. Непокора-1963: забуттю підлягає? Режим доступу: https://goo.gl/ZVqdww

      Єрмоленко Світлана. Культура мови. СКАЧАТЬ