Протистояння. Том 1. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ з педаллю газу. «Конні» гойднувся вперед, сіпнувся назад, гойднувся вперед.

      – Гнуздай цю кобилу, ковбою! – загорлав Ллойд.

      – Гоп! Гоп!

      – Хочеш курнути?

      – Як маю, то курю, – сказав Бац. – Гоп! Гоп!

      На килимку між ніг Ллойда лежав зелений пакет для сміття марки «Гефті». У ньому було шістнадцять фунтів марихуани. Ллойд засунув до нього руку, зачерпнув жменю й почав скручувати велетенський косяк.

      – Гоп! Гоп!

      «Конні» завиляв по дорозі, раз по раз перетинаючи розділову смугу.

      – Ну що за херня! Досить! – крикнув Ллойд. – Воно вже по всьому салону!

      – Та там ціла торба… гоп!

      – Чуваче, облиш, нам же треба його штовхнути. Або напаримо комусь, або трохи згодом нас знайдуть у чиємусь багажнику.

      – Окей, друзяко.

      Бац повів машину нормально, однак спохмурнів.

      – Це була твоя ідея. Твоя, блядь, ідея.

      – Я гадав, що то гарна ідея.

      – Ага, та я не думав, що доведеться пільгучити через усю йобану Аризону. І коли так до Нью-Йорка допремося?

      – Ми хвоста позбуваємося, – сказав Ллойд.

      У його уяві постала картина з поліцейським гаражем: ворота розчахуються, і в ніч вискакують сотні вінтажних коповозок. Тріщать рації, по цегляних стінах ковзають кольорові вогні. Виходь, Канарсі, ми знаємо, що ти там.

      – Щасти, блядь, – пробурчав насуплений Бац. – Виходить просто зашибись. Знаєш, що в нас іще є? Крім пушок і наркоти? У нас шістнадцять баксів і три сотні йобаних кредиток, та ними сцикотно користатися. Ну що за хуйня? Готівки не вистачить навіть на те, щоб заправити цю свиню.

      – Бог поможе, – сказав Ллойд. Він заклеїв слиною косяк і підкурив його від запальнички «континенталя». – Охуєнно.

      – Нащо ти його куриш, якщо ми збираємося все спихнути? – не вгавав Бац: думка про Бога-помагайла його не дуже заспокоїла.

      – Кілька разів не досиплемо. Ну ж бо, Бац. Курни.

      Бац завжди ламався на таких пропозиціях. Він зареготав і взяв косяк. Між ними, спершись на грубий приклáд, стояв шмайсер із повною обоймою. «Конні» мчав собі далі. Стрілка індикатора пального спустилася до позначки «8».

* * *

      Бац і Ллойд познайомилися за рік до того, коли відбували покарання на фермі в Неваді, у Браунсвілльському в’язничному таборі послабленого режиму. Браунсвілль – це дев’яносто акрів зрошуваних сільськогосподарських угідь та в’язничний комплекс із квонсетських ангарів,[72] розташованих миль за шістдесят на північ від Тонопи та за вісімдесят миль на північний схід від Ґеббза. Навіть короткостровий термін там видавався пеклом. Попри те, що Браунсвілльський табір мав бути фермою, там майже нічого не росло. Щойно морква із салатом куштували палючих сонячних променів, вони слабко пихкали й розсипалися. Проростали самі бур’яни та бобові, і законодавчі органи штату фанатично чіплялися СКАЧАТЬ