Протистояння. Том 1. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ та сицилійськими прізвищами. Джордж був суто підмогою. В основному ці макаронники використовували його як кур’єра. Інколи він дещо відвозив із Веґаса до Лос-Анджелеса, а бувало й навпаки – привозив. Переважно дрібну наркоту, «закуски» для поважних клієнтів. Іноді й зброю. Зброю він завжди тільки привозив. На думку Баца (а його думки рідко набували обрисів, чіткіших за те, що в кіно називають «розфокусом»), ті сицилійці інколи продавали пукавки незалежним злодіям. Бац сказав Ллойдові, що Розкішний Джордж не проти повідомити їм час і місце прибуття наступної партії того добра. Джордж просив двадцять п’ять відсотків від улову. Тож Бац із Ллойдом мали вломитися до Джорджа, зв’язати його, вставити кляп, забрати товар і, певне, довершити справу кількома стусанами. Джордж попереджав, що виглядати все має як годиться – не варто жартувати з тими сицилійцями.

      – Ну, звучить непогано, – сказав Ллойд.

      Наступного дня Бац та Ллойд зустрілися з Розкішним Джорджем. Він був сумирним шестифутовим велетом із маленькою голівкою, незграбно посадженою просто на пологі плечиська. Джордж мав густе біляве волосся, що робило його дещо схожим на відомого рестлера.[73]

      Ллойд засумнівався, однак Бац його знову переконав: він був мастаком у цій справі. Джордж сказав їм приходити до нього наступної п’ятниці, близько шостої вечора.

      – Заради Бога, вдягніть маски, – сказав він. – І розбийте мені носа та поставте фінгал під оком. Господи, нащо я це затіяв?

      Настала Та Сама Ніч. Бац із Ллойдом під’їхали автобусом до рогу вулиці, на якій жив Джордж, і одягли лижні маски, щойно ступили на доріжку до його дому. Двері були зачинені, та Джордж виконав обіцянку – замкнув їх так собі. Унизу була гральна кімната, і хазяїн був там, біля сміттєвого пакета, нашпигованого шмаллю. Стіл для пінг-понгу мало не тріщав від зброї. Джордж був переляканий.

      – Господи, о Господи Боже, нащо я це затіяв? – белькотів він, поки Ллойд зв’язував йому ноги мотузкою для білизни, а Бац тим часом скручував руки скотчем, армованим скловолокном.

      Як вони й домовлялися, Ллойд врізав Джоржеві в ніс, а Бац зацідив йому в око. Потекла юшка, під оком почав набрякати синець.

      – Чорт! – скрикнув Джордж. – А не можна було легше?

      – Ти ж сам казав, що все має виглядати як годиться, – зауважив Ллойд.

      Бац заліпив Джорджеві рот. Вони заходилися збирати здобич. Раптом Бац зупинився.

      – Знаєш що, друзяко?

      – А що, маю щось знати? – озвався Ллойд і нервово захихотів.

      – От мені цікаво, чи вміє наш кореш Джордж берегти таємниці.

      Раніше Ллойд про це навіть не замислювався. Він подивився на Розкішного Джорджа. Минула одна напружена хвилина. Зненацька очі в Джорджа вибалушилися: він усе зрозумів.

      – Звісно. Він же й свою сраку заклав, – врешті промимрив Ллойд.

      Та говорив СКАЧАТЬ