Дівчата. Емма Клайн
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Дівчата - Емма Клайн страница 10

Название: Дівчата

Автор: Емма Клайн

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-3749-0, 978-617-12-2530-5, 978-0-8129-9860-3, 978-617-12-3748-3

isbn:

СКАЧАТЬ ніяк пояснити, чому зустріч з нею викликала в мене такі душевні муки. Вона видалася мені такою ж дивною і вразливою, як ті квіти, що вибухають цвітом раз у кожні п’ять років, кричущо, поколюючи подразнення, що можна було порівняти з красою. А що побачила дівчина, дивлячись на мене?

      Я сходила до туалету в ресторані. «Так тримати» – нерозбірливо написано маркером. «Тесс Пайл смокче член!» Супроводжувальні ілюстрації було закреслено. Усе це дурнуваті, загадкові помітки людей, які змирилися, що їх закрили. Помічено стрілочками недбалий порядок речей. Хтось хотів виразити певний невеличкий протест. Найтьмяніше написано олівцем: «Фак».

      Миючи руки, витираючи їх цупким рушником, я розглядала себе в дзеркалі над раковиною. Якусь мить я намагалася подивитися на себе очима дівчини з темним волоссям або навіть хлопця в ковбойськім капелюсі, вивчаючи свої риси за вібрацією під шкірою. Зусилля було помітно в мене на обличчі, і мені стало соромно. Воно й не дивно, що хлопець, здавалося, відчув відразу: він, мабуть, побачив у моїх очах палке бажання. Побачив, що моє обличчя виражало нужденність, як порожня тарілка сироти. І це те, що відрізняло мене від темноволосої дівчини, – її обличчя відповідало на всі її власні питання.

      Я не хотіла знати цього про себе. Я хлюпнула водою собі в обличчя, холодною водою, як мені одного разу сказала зробити Конні.

      – Від холодної води закриваються пори, – і, мабуть, це була правда: я відчула, як моя шкіра натягнулася, вода стікала вниз по обличчю і шиї. Як відчайдушно ми з Конні вірили, що якщо ми проводитимемо ці ритуали – вмиватимемо обличчя холодною водою, за статичними переконаннями, перед сном розчісуватимемо волосся щіткою з шерсті дикого кабана – то певні проблеми розв’язуватимуться самі по собі, а перед нами розкриватиметься нове життя.

      2

      Клац-клац – з гаража Конні чулося клацання гральних автоматів, неначе в мультику, риси обличчя Пітера освітлювало її рожеве світло. Старшому брату Конні було вісімнадцять, і його передпліччя мали колір тоста. Його друг завжди був поруч. Конні вирішила, що вона була закохана в Генрі, тож наш вечір п’ятниці мав бути присвячений сидінню на лавці для качання преса, з припаркованим біля нас, наче призове поні, помаранчевим мотоциклом Генрі. Ми мали дивитись, як хлопці грали на автоматі, пили дешеве пиво, яке батько Конні тримав у холодильнику в гаражі. Згодом вони стрілятимуть по порожніх пляшках із пневматичної зброї, радісно вигукуючи за кожним разом, як розлітатиметься скло.

      Я знала, що побачу Пітера того вечора, тож одягла вишиту сорочку, волосся забризкала лаком. Я вкрила прищик на підборідді бежевим тональним від Мерл Нормана, але він скотився по краю і лише додав блиску. Доки моє волосся залишалося незворушним, я мала гарний вигляд чи принаймні так думала. Я заправила сорочку, щоб виставити напоказ верхню частину своїх маленьких грудей, спеціально створивши тугим ліфчиком улоговину між ними. Відчуття оголення дарувало СКАЧАТЬ