Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції. Віктор Горобець
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції - Віктор Горобець страница 12

СКАЧАТЬ вищої української старшини щодо нелегітимності таких дій монарха обернулися для них арештом і ув’язненням у Петропавлівській фортеці.

      Визрілі по смерті Петра І в січні 1725 р. зовнішньополітичні загрози, а також внутрішнє перенапруження держави в роки правління царя-реформатора обумовили певну лібералізацію політики Російської імперії, в контексті якої було на певний час згорнуто інкорпораційні реформи в Україні 1720-х років.

      У часи гетьманування Данила Апостола (1727–1734) і Кирила Розумовського (1750–1764) було вчинено спроби реанімувати самобутні риси політичного устрою, витвореного в добу визвольних змагань середини XVII ст., відновити в повному обсязі автономні права Гетьманату та модернізувати його устрій відповідно до велінь часу, але за умови збереження політичного притаманного колориту.

      Алегорія Ніштадтського миру.

      Художник Б. К. Растреллі.

      Утім, логіка розвитку політичної системи Російської імперії не залишала перспектив для реалізації цих починань. Започатковані в роки царювання Петра

      І уніфікаційні й інкорпораційні процеси щодо України виявились незворотними, що переконливо продемонстрували розпочаті в 1764 р. заходи Катерини ІІ, що увінчалися остаточною ліквідацією української автономії[23].

      Політична система і політичний режим Гетьманату

      Політична система Гетьманату. Поняття «політичної системи» належить до головних політологічних категорій і означує основоположну структуру, в межах якої відбувається політичне життя суспільства. Політична система як інтегрована сукупність елементів, які утворюють певну цілісність, має важливі суспільні функції щодо свого оточення, а саме: визначає ціль і завдання суспільства, мобілізує ресурси на їх здійснення, інтегрує всі його елементи, легітимізує суспільні стосунки тощо.

      Політичний устрій Гетьманату, увібравши в себе досвід функціонування військово-політичної організації Запорозької Січі, в процесі розвитку набув чимало специфічних ознак, які різнили його від свого прообразу, а також моделі організації політичних відносин в автономній щодо до гетьманської влади Січі.

      Своєрідність побудови Української козацької держави та специфіка взаємодії її окремих структурних складових ґрунтувалась на характерних умовах, у яких розпочинався і протікав процес державотворення в середині – другій половині XVІІ ст. Насамперед тут варто пам’ятати ту обставину, що початок формування державного каркасу Гетьманату протікав одночасно із руйнуванням старої системи влади, що перед тим функціонувала на українських землях як одне з відгалужень державної структури Корони Польської. Революційний нігілізм, притаманний будь-якому подібного роду суспільному вибуху, обумовлював потребу у спрощенні структури адміністрування, звільненні його від традиційних умовностей і обмежень. Фактором, що стимулював новаторські зміни у цій сфері, були досвід і традиції козацького самоврядування, що існувало з початку XVІІ ст. на теренах Середнього СКАЧАТЬ

<p>23</p>

Ширше див.: Горобець В. Присмерк Гетьманщини. Україна в роки реформ Петра І. – К., 1998. – С. 276–307; Горобець В. «Волимо царя східного». Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. – К., 2007. – С. 409–430.