Кмітливіші, швидші, кращі. Секрети продуктивності в житті та бізнесі. Чарлз Дахіґґ
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Кмітливіші, швидші, кращі. Секрети продуктивності в житті та бізнесі - Чарлз Дахіґґ страница 22

СКАЧАТЬ кмітливих зібрати в одному приміщенні, це не означає, що вони розумніше розв’язуватимуть проблеми; насправді цих кмітливих учасників часто-густо випереджали групи людей з нижчим коефіцієнтом розумового розвитку, але які виявлялись розумнішими, коли діяли разом.

      Можна було б припустити, що гарні команди мали більш рішучих лідерів. Але дослідження виявило, що й це не так.

      Дослідники виснували, що успіх гарних команд зумовлений не вродженими якостями учасників, а їхнім ставленням один до одного. Себто успішні команди мали норми, які дозволяли особливо добре гуртуватися.

      «Ми бачимо кумулятивний ефект фактора спільного колективного інтелекту, що пояснює продуктивність групи при розв’язанні розмаїтих завдань, – писали дослідники в статті у “Саєнс”. – Цей колективний інтелект є надбанням групи, а не окремих її членів». Розумністю дій команда завдячує нормам, а не її учасникам поосібно.[75] Правильні норми підвищують колективний інтелект пересічних мислителів. Хибні норми применшують здібність групи, що складається з винятково розумних людей.

      Одначе, коли дослідники переглянули відео взаємодії гарних команд, вони зауважили, що не всі норми однакові.

      – Дивовижно, наскільки по-різному поводилися учасники, – розповідала Аніта Вулі, основний автор дослідження. – В одних командах були розумні люди, які придумали, як рівномірно розподілити роботу. А в інших групах були цілком пересічні члени, які знайшли спосіб використати здібності кожної людини осібно. У деяких групах був один сильний лідер. Інші групи не були так жорстко організовані, й кожний міг ставати лідером.

      Проте гарні команди поділяли два типи поведінки.

      Перший тип: усі члени гарних команд мали однаковий час на виступ; цей феномен дослідники називають «рівним розподілом почергових виступів у розмові». Наприклад, у деяких командах усі виступали при виконанні кожного завдання. А в інших пропорційність розмов коливалась від завдання до завдання, проте в підсумку до кінця дня час окремих виступів виявився однаковим.

      – Доки всі могли висловлюватися, команді велося добре, – сказала Вулі. – Але щойно одна людина чи група використовувала весь час лише на свої виступи, колективний інтелект занепадав. Виступи не мали бути щоразу однакової тривалості, але підсумковий баланс часу мав витримуватися.

      Другий тип: оскільки гарні команди мали «високий середній рівень соціальної чутливості», вони випробували своєрідний спосіб розпізнання, як у групах вдавалося інтуїтивно відчувати настрій членів на підставі тону їхнього голосу, поведінки, виразу обличчя.

      Один із найпростіших способів виміряти соціальну чутливість полягає в тому, щоб показати людині фото людських очей і запропонувати описати, що ця людина думає або відчуває, – це згаданий вище тест на емпатію. Це «тест на те, як учасник може вжитися в думки іншої особи СКАЧАТЬ

<p>75</p>

Anita Woolley and Thomas Malone, “What Makes a Team Smarter? More Women,” Harvard Business Review 89, no. 6 (2011): 32–33; Julia B. Bear and Anita Williams Woolley, “The Role of Gender in Team Collaboration and Performance,” Interdisciplinary Science Reviews 36, no. 2 (2011): 146-53; David Engel et al., “Reading the Mind in the Eyes or Reading Between the Lines? Theory of Mind Predicts Collective Intelligence Equally Well Online and Face-to-Face,” PloS One 9, no. 12 (2014); Anita Williams Woolley and Nada Hashmi, “Cultivating Collective Intelligence in Online Groups,” in Handbook of Human Computation, ed. Pietro Michelucci (New York: Springer, 2013), 703-14; Heather M. Caruso and Anita Williams Woolley, “Harnessing the Power of Emergent Interdependence to Promote Diverse Team Collaboration,” Research on Managing Groups and Teams: Diversity and Groups 11 (2008): 245-66; Greg Miller, “Social Savvy Boosts the Collective Intelligence of Groups,” Science 330, no. 6000 (2010): 22; Anita Williams Woolley et al., “Using Brain-Based Measures to Compose Teams: How Individual Capabilities and Team Collaboration Strategies Jointly Shape Performance,” Social Neuroscience 2, no. 2 (2007): 96-105; Peter Gwynne, “Group Intelligence, Teamwork, and Productivity,” Research Technology Management 55, no. 2 (2012): 7.